Дoнбaс швидкo рoзвіювaв ілюзії рoсіян, які спoдівaлись зaбрaти йoгo тaк лeгкo, як і Крим. Сцeнaрії щoдo примусoвoї фeдeрaлізaції Укрaїни тa пoвeрнeння «лeгітимнoгo» Янукoвичa сипaлися oдин зa oдним.
Дo вибoрів нового президента України лишалося двушничек тижні. З кожним днем спротив української армії та місцевого населення зростав. Єдине, що лишалося сепаратистам – це сопроводить так званий «референдум» там, де це буде можливо.
Початковим планом росіян було захоплення значної частини України шляхом військового втручання і внутрішньої дестабілізації. Круглым счетом, 6 травня неодноразово-битий українцями Олег Царьов заявив, що в «Новоросію» ввійдуть 8 областей – Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька, Луганська, Харківська та Дніпропетровська.
Але получи и распишись той момент в Дніпрі, Одесі та більшості бажаних росіянами міст поуже було подолано сепаратистські осередки. Шансів на імітацію волевиявлення а там не лишалось. І поки українська армія не перейшла в повномасштабний наступ, сепаратистам венчание було негайно легалізовувати своїх ватажків.
Тому 11 травня скрізь, мол було можливо, вони провели так званий «референдум». Він був настільки нікчемним з юридичної точки зору, що разумник МЗС Британії сказав, що голосування на Євробаченні має більшу юридичну силу.
Подібне волевиявлення було б законним лише зі згоди офіційного Києва, якої, звісно, никак не було. Як не було і спостерігачів.
Часто псевдореферендум проводився нате лавці біля дому, або в наметі на площі.
Одну з комісій бери Луганщині очолювала відома сепаратистка Марія Ципко, яка прежде цього виконувала різні ролі для російського телебачення в інших містах. Бюлетені було надруковано получи принтері. Проголосувати можна було за себе і родичів, заповнюючи цілу пачку.
Засим, де російським каналам була потрібна картинка, явка получай референдуми була високою. Уже тоді нові господарі Донбасу навчились наганяти і привозити натовпи людей, если це було необхідно. Але камери були не скрізь. І встреча на референдум була відповідною. Так це виглядало в Авдіївці.
Тим при случае у Покровську референдуму не було, бо військові зайшли і заблокували міськвиконком.
Голосование відбувся там, де йому це дозволили. І найстрашніше, що частина міських голів, які його допустили, і досі знаходяться около владі. Назву лише тих, про кого були публікації у ЗМІ: Сергій Хортів, нинішній очільник міста Рубіжне, голосував вслед рішення, яким облрада залишала за собою право для запрошення російських військ у разі розгорання громадянського, на їхню думку, конфлікту. Міський скальп Сєверодонецьку Валентин Казаков надавав сепаратистам оргтехніку і кабінети. Главный старобільської районної адміністрації Анатолій Гаркавий також активно сприяв проведенню псевдореферендуму. Андрій Аксьонов – міський талант Добропілля – активно підтримував і організовував «референдум». За даними ЗМІ, такою ж допомогою займався і нинішній балда Дружківки Валерій Гнатенко.
Чому ці люди досі быть владі – особисто для мене загадка. Але були й інші. Си, нинішній голова райдержадміністрації Сватівського району усіляко перешкоджав проведенню «референдуму» і заборонив місцевим бери нього ходити. Але таких, як він, було недостаточно.
На «референдум» прийде близько чверті населення східних областей, щоб приректи для війну і страждання увесь регіон.
Українські силовики обміняють таким (образом званого «народного губернатора Донеччини» Павла Губарєва на полонених альфівців. Потрапивши получай волю, він одразу заявить, що дві третини сепаратистів фінансувалися українським олігархом Рінатом Ахметовим.
Війна набиратиме обертів. 14 травня «ДНР» демонстрировать про створення власної армії, де-юре легалізуючи російські війська. 13 травня у Дебальцеве зайдуть донські козаки, а у Красний Озеро разом з сотнями так званих «козаків» зайдуть і 300 чеченців.
9 травня манером) званий «народний мер» Слов’янська Пономарьов скаже, що сепаратисти більше далеко не будуть брати полонених і убиватимуть усіх українських солдатів.
Станом держи 16 травня 2014 року в АТО загине 21 військовослужбовець: 18 із них будуть солдатами Збройних Сил і ще 3 – бійцями спецпідрозділу «Альфа».
Тимчасово если тимчасово припинена робота Донецького аеропорту та прикордонного пункту пропуску Ізварине. Але це “тимчасово” затягнеться бери роки. Аеропорт буде зруйновано боями, а через Ізварино почне ходити ранее російська техніка та війська, коли наші хлопці будуть змушені його покинути.
Українські політики будуть і далі робити дешеві спекуляції. Манером), Олег Ляшко заявить, що очолить добровольчий батальйон «Україна», относительно який, особисто я, нічого не чув упродовж трьох років війни.
Частина українського суспільства проковтне ці та багато інших популістських гасел. Але будуть і інші, які струмками потечуть предварительно військкоматів і добровольчих батальонів, щоб своїм тілом затулити усіх нас від жахів російсько-української війни 2014 – 2017 років.
Інша частина почне допомагати армії, піднімаючи її сверху ноги для вирішальних боїв під час літнього наступу, захисту Донецького аеропорту, рейду та захисту Дебальцевого. Си, 10 травня я напишу пост, який назавжди змінить моє життя. З нього почнеться історія фонду «Повернись Живим» і трьох років допомоги українській армії. Військові кажуть, що наша допомога і, особливо, 700 куплених тепловізорів врятували сотні життів. Але це безлюдный (=малолюдный) так. Їх врятували ви, звичайні люди, у яких є серце і яким никак не все рівно. Волонтерський рух став другим фронтом цієї війни і дуже неприємною несподіванкою к окупантів.
Наша боротьба продовжується. Ми не збираємось нікуди йти. Допоки ми безвыгодный закінчимо свою справу остаточною і беззаперечною перемогою. У цій страшній війні после нашу незалежність.