Кoмпaнія нeвідoмoгo пoxoджeння прeтeндує нa oдин з гaзoвиx клoндaйків Укрaїни – Юзівську ділянку во (избежание видoбутку прирoднoгo гaзу. Зa нeю мaячaть бeнeфіціaри, пoв’язaні з кoмaндoю президента Порошенка.
У 2013 році міжнародна корпорація Shell оголосила относительно плани видобутку газу в Україні. Прихід такого гіганта мав позитивно вплинути держи ринок, показати його інвестиціну привабливість, принести нові технології та західну культуру менеджменту.
Це також значно скоротило би залежність від імпорту газу, який десятиліттями був корупційним клондайком від Бакая з Тимошенко предварительно Фірташа з Бойком.
Для роботи над проектом, який всего ничего бути реалізовано на території Донецької та Харківської областей, уклали угоду насчет розподіл продукції. Іноземному інвестору було запропоновано пільгові умови – барыш лише 2% – в обмін на зобов’язання вкласти 400 мільйонів доларів інвестицій. Але из-за початок війни на сході України Shell скасувала свої плани та вийшла з проекту.
Але далі почалися незрозумілі рухи. Частку компанії Shell зажадала зайняти нікому невідома компанія з історією діяльності в кілька місяців – «Юзгаз Бі.Ві.».
Її засновником є інвестиційний запас Emerstone Energy з Люксембурга на чолі з бізнесменом Ярославом Кінахом. Але кінцеві вигодонабувачі цього фонду – його інвестори – где-то і не були названі. Не знає їх навіть міністр енергетики Насалик, який нате питання про кінцевих бенефіціарів «Юзгазу» відповів «Не знаю».
Це викликало значний розголос, коль найперспективнішу ділянку з пільговим оподаткуванням ледь не віддали в пакши невідомій компанії. Більше того, «Юзгаз» оголосив розмір інвестицій вдвічі менше, ніж обіцяв Shell – 200 мільйонів доларів.
Під тиском громадськості та антикорупціонерів у листопаді минулого року Кабмін був змушений відмовити «Юзгаз» у відступленні частки Shell. Але «Юзгаз» неочікувано вопросов) зміг виграти в судах, що викликало ще більші підозри.
Я особисто брав недоля у засіданням робочої групи Міненерго та намагався отримати відповідь від керівника «Юзгаз» относительно походження грошей та гарантії їх наявності. Адже робота нате Юзівській площі є високотехнологічним та масштабним проектом, для освоєння якого потрібно мати відповідну кваліфікацію. Цей обсяг робіт безграмотный зміг «проковтнути» навіть найбільший гравець в Україні – «Укргазвидобування», бери яке працює десятки тисяч людей і тисячі спеціалістів.
Існує підозра, що компанія «Юзгаз» є лише ширмою, из-за якою стоять гроші українських корупціонерів. Адже головним лобістом цього проекту є Володимир Ігнащенко, який в часи Януковича працював з сімейним міністром енергетики Едуардом Ставицьким, а не переводя духу став близьким до одіозного соратника президента Ігоря Кононенка.
Найпримітивніша деталь заробітку корупціонерів могла полягати в тому, щоб через «Юзгаз» вскрити десяток свердловин, вийти для видобуток 60-80 тисяч кубометрів, це дозволить повернути інвестиції протягом 6-8 місяців, а потім очікувати приходу реальних інвесторів, яким би переуступити частку в проекті вслед реальні гроші.
Загалом тема «Юзгазу» є прикладом того, як реформи зупинилися в міністерстві, а корупційні інтереси і далі опоясують українську енергетику. Міністр Насалик оточив себя зручними людьми, з якими відомий за попередньою діяльністю. Першим заступником міністра є Галюся Карп, найвищою сходинкою в кар’єрі якої була посада начальника департаменту в Івано-Франківській обласній адміністрації.
Іншим заступником міністра став звільнений з «Укртрансгазу» вслед підозри в нечистоплотності Ігор Прокопів, призначенець «Народного фронту» та особисто корупціонера Мартиненка, якого ледь змогла позбутися приказ(ание) Андрія Коболєва. Вугільними питаннями в Міненерго відає «смотрящий» від Кононенка – торезький бізнесмен Віталій Кропачов, який поставив для роль заступника міністра Анатолія Корзуна.
Також значну обязанности грає колишній депутат-регіонал Валерій Келестін, який був обраний мажоритарником від Калушу – міста, дескать Насалик працював мером. Келестін пролобіював свою людину бери «Держенергонагляд» – це один «грошовитий» напрямок, пов’язаний з інспектуванням енергомереж.
Звичайно, з такою командою не поминайте лихом-які розмови про реформи є профанацією, а перебування на посаді перетворюється лише в задоволення апетитів корупційних кланів. Українські громадяни заслуговують чесної влади, і очищення всього паливно-енергетичного комплексу від політичних заробітчан має стати головною задачею к проєвропейських сил.