Глуxів сьoгoдні – цe віддзeркaлeння ситуaції пo всій крaїні. Чи мoжнa вивeсти містo із глуxoгo кутa рaдянщини, кoрупції тa пaнувaння eкс-рeгіoнaлів. Мaлeнькe, нe нaдтo примітнe містечко возьми Сумщині майже на кордоні з Росією нині прославилось получай всю країну. Там вже два роки як несподівано похитнулася влада екс-регіоналів. І вже чета роки у місті триває запекла боротьба між нинішніми та колишніми.
С налета офіційно містом керує українець французького походження Мішель Терещенко. Він – онук відомого підприємця та мецената Михайла Терещенка, що емігрував з України у 1918 році, знову ж таки, сверх зміну влади в країні. Майже через 100 років його нащадок Мішель повернувся прежде України. У 2015 році він отримав українське громадянство та вляпався у справжню авантюру, зазіхнувши получай посаду мера Глухова – міста, з якого бере коріння увесь рід відомих промисловців.
Але почнемо з передісторії. Снаряжение у політиці. Політичний вектор Сумщини до переламного 2015 року неважный (=маловажный) змінювався роками. Тут понад 10 років існувала своєрідна політична монополія сімейства Деркачів. Саме Сумщина кілька разів поспіль давала зелене світло задолго. Ant. с Ради Андрію Деркачу. Це його округ, його козырь тут безперечний. Звісно, цим Деркач і користувався, тримаючи контролирование над усіма представниками місцевої влади.
І що спонукало глухів’ян двум роки тому змінити власну думку та обрати замість деркачівського фаворита Юрія Бурлаки головою міста француза Мішеля Терещенка – можна лише здогадуватись. Чи ведь людям врешті захотілося справжніх змін, чи то нових гострих вражень. Врешті отримали вони і тетюха, і друге.
У кріслі мера Терещенко одразу відчув, що йому (тутовое не раді. Робота блокувалася, він як голова, отнюдь не мав права витратити і копійку. У міській раді проти нього одразу сформувалася більшість получи чолі із тим самим Бурдакою і кожне засідання почало перетворюватися возьми вистави. Жодне конструктивне питання в стінах мерії не обговорювалося та малограмотный ухвалювалося без скандалів. Свідками тому були й наші агенти.
Ведь чим так заважає Терещенко? Наші агенти з’ясували, що следовать часи керування в місті так званих «папєрєдників» усі вагомі тендери – освітлення вулиць, прибирання, озеленення, наладка будівель та доріг – схоже, в обхід конкурсних процедур, вигравалися наближеними накануне Бурлаки підприємцям.
По освоєнню бюджетних коштів та якості цих робіт навіть було порушено кілька проваджень, але розслідування глухівські правоохоронці другий рік ведуть ужель дуже кволо. Чого не скажеш про десятки кримінальних проваджень, які (я процитую глухівських поліцейських) «ЄРДРять», проти Терещенка ледь без- кожного дня – вимагають ходити на допити, писати пояснювальні тощо. І попри таку активність поки жодне з них таки невыгодный довели до фіналу.
Хоча по суті кримінал для Терещенка знайшли – він не задекларував вчасно авто «Ford Fiesta». З його пояснень, черезо те, що купував у кредит, не зрозумів, коли нужно декларувати придбання: до чи після виплати позики. Та менше з тим, Терещенко ледь никак не звинуватили у злочинному збагаченні та приховуванні статків, поставивши у провину купівлю малолітражки «Ford Fiesta». С якби так затято вручали підозри іншим чиновникам та депутатам, які начебто забувають декларувати дорожезні позашляховики, записані сверху прабабусь.
Цькування Терещенка вже дійшло ледь маловыгодный до відвертого криміналу: влітку несподівано запалав склад із сировиною с целью його заводу, в який він інвестував гроші. Його політичні прибічники отримують погрози фізичної розправи, одному із них – битами побили (авто)машина. Невідомі друкують фальшиву газетку від імені міської за із явно замовними статтями. Кінця краю нема.
Розвиток міста – це окреме питання. Відтоді, як Терещенко посів мерську посаду, бюджетне фінансування давно міста виявилось перекритим. Попри те, що Терещенко звертався давно ФРР із проханням виділити гроші на розбудову Глухова, звернення переважно були проігноровані. З 12 проектів від Глухова следовать майже три роки Фонд частково профінансував 3: капітальний поправка одного даху, водогону та каналізації кількох вулиць. Хоча в сусідні райони дескать-не-де гроші таки доходили. Збіг, чи ні, але згаданий вже нами Деркач у складі цього комітету.
Деркач отнюдь не хоче відпускати Глухова, а питання журналістів на цю тему ігнорує. Носитель колеги зі «Слідства.Інфо» зустріли його на святі 1 вересня. Очікувано, коментувати протистояння із чинною владою міста він відмовився. Для наш офіційний запит, запит із схожими питаннями, Деркач взагалі безвыгодный відповів.
Так і триває війна. У маленькому місті, що сподівається держи зміни. А влада у Києві удає, що нічого не помічає. Ее самое Деркач гуляє на весіллі у генпрокурора Луценка. То чи варто ще в щось сподіватись? Сподіваймося, не на владу, а на власні сили. Вони потрібні нам, аби змінювати країну получи и распишись краще.