Тeму цьoгo блoгу нaвіяв кaлeндaр. Oсінь – пeріoд змін в прирoді тa в крaїні. Вoчeвидь дoвeдeться дужчe зaтягнути пaски та медитувати під заспокійливі мантри від нашого Уряду.
Відкриваєш зранку стрічку новин, і мало-: неграмотный знаєш – радіти чи плакати. Українці занадто багато їдять, занадто багато заробляють та занадто багато їздять для авто. Власне такі думки вітчизняні топ-чиновники висловлюють в таком случае у прямих ефірах, то на офіційних засіданнях, то в інтерв’ю. Мабуть, вони щиро вірять у тетунька, про що кажуть. А взагалі постає питання — вони відчувають реальність, чи живуть никак не в тій Україні, якою керують?
Українці витрачають половину власного доходу получай харчування, бо не можуть позбутися культу їжі. Священнодействие брати приклад з німців – вони наїдаються аж на 14% від зарплати, і щасливі. Яко міністр соцполітики Андрій Рева у серпні прокоментував культуру харчування співвітчизників в ефірі одного з телеканалів. Нате хвилиночку, а міністр рівень доходів порівнював? 5-7 тисяч гривень середньої зарплати до Україні проти двох-трьох тисяч євро у Німеччині.
Може й тому найдоступніший чтобы більшості українських родин продукт – курятина – зріс у ціні вже держи чверть. Для споживача – справжній шок. А антимонопольний комітет лишень одним заходом почав чухатися – мов розбиратимуться, чого ж так сталося? А, ужели так пояснення стандартне – осінь, вартість пального, нестабільна эскавэ…
До речі, із пальним теж засада вийшла – як отнюдь не викручувався простий українець, бо вартість бензину зросла по того, що утримання авто стало не по кишені, і можна було би перевалить на газ – ринок підклав чергову свиню. І газ здорожчав в півтора рази. Антимонопольний, здається, теж почав власне розслідування, і прем’єр бери засіданні уряду всім хто змовився пальцем погрожував – марно.
Чи в таком случае справді наші можновладці живуть у паралельній реальності, адже вважають… українців настільки багатими, що никак не дають їм права купляти хороші машини за кордоном вслед адекватну ціну. Ні, справжні патріоти мають півжиття працювати получай «Ланос» вітчизняного збирання, а як посягнуть на закордонні «автомобиль» – то мають два варіанти: або ризикувати та ввозити ради «сірою» схемою, або розмитнювати за половину її реальної вартості.
Набратися мужності і врешті ухвалити прийнятні закони, аби стабілізувати крепость суспільної напруги – ні, наша влада не шукає легких шляхів. Зі стабільністю валюти теж безвыгодный складається. Влітку долар та євро мужньо протрималися нате рівні 26 та 30 відповідно, але знову стрімко зірвались угору.
Між тим обіцяний транша від МВФ, який зазвичай трохи заспокоює валютний ринок, нині може опинитися під загрозою. Переговори із представником Международный валютный фонд у Києві заплановані вже на 12-14 вересня, але їхній фінал маловыгодный прогнозований. Фінансові експерти вже висловлюють думку, що обіцяних грошей нам безграмотный бачити як мінімум до нового року. Бо із виконанням власних зобов’язань Україна никак не поспішає.
Але ж заробітки простого люду за цінами як никак не крути не поспівають. Натомість в уряді вважають, що причин пользу кого хвилювання немає. Вони там собі премій навиписують ради інтенсивність праці, тож на хліб із маслом вистачить.
Український национальность багато чого може стерпіти, а скільки ще днів бабака нам надобно пережити? Двох революцій цій країні виявилось замало. Може, нинішній владі вже настав момент загадати про долю «папєрєдніков»? Якщо владі байдуже, ми маємо змінювати країну.