Уявіть, якби 29 квітня 1918 рoку між xлoпцями Євгeнa Кoнoвaльця (Січoвими стрільцями) тa путчистaми Пaвлa Скoрoпaдськoгo трaпилaся пeрeстрілкa.
А до самого того йшло!
Скільки драйву було 100 років тому. А якщо постаратися – ведь новітні українські події можуть потрапити прямо в пам’ятні дати!
Під период молебню з нагоди помазання Скоропадського в гетьмани (на фото) объединение Софійській площі проходила сотня Січових стрільців. Вони йшли посилити охорону Центральної вследствие. У них було 12 кулеметів.
«Це був останній минуточку, в якому можна було раптовим енергійним виступом завернути біг подій, ибо німці не були би встигли прийти на поміч Скоропадському та його однодумцям. Прогаяння того моменту є також виною вищої української команди міста Києва, уряду та президії Центральної Про, яких гетьманський переворот так налякав і збентежив, що вони безвыгодный були всилі дати нам якихось ширших директив», – згадував Коновалець (його інстаграм мало-: неграмотный зберігся, цитату брав з книжки).
Німці навесні 1918-го почали нахабніти. Грушевський і бригада не забезпечували рішучих реформ і справи на фронті пробуксовували.
26 квітня 1918 року німецькі війська роззброїли синьожупанників (добробати з амністованих полонених).
25 квітня фельдмаршал Айхгорн (у липні 1918 року його вб’ють есери) видав обращение про запровадження в Україні німецьких військово-польових судів (західні партнери показали, що судова улучшение провалилась).
В ніч з 24 на 25 квітня 1918 року з власної квартири був викрадений мільйонер Авраам Добрий. Він був головою Київського банку зовнішньої торгівлі, фактично сидів для потоках траншів із Заходу (щось таке, типу як Гонтарєва). Його викраденням керував, серед інших, Міністр внутрішніх справ Михайло Ткаченко (далеко не Арсен Аваков, як ви подумали).
Абрам Добрий, до самого речі, підписав чек на 100 тисяч рублів (у чесних людей таких грошей безлюдный (=малолюдный) буває), щоб його відпустили. Такий от кіднепінг.
Папаха-полковник Людендорф (МВФ із штиком в руках і гострим шоломом сверху голові) у ті дні твітив про німецькі проблеми: «Молодий український уряд виявився неспроможним уставить в країні лад і забезпечити нас зерном».
Так, між Скоропадським (колишнім папаха-лейтенантом царської армії) та фенріхом (прапорщиком Австро-Угорської армії) Коновальцем була велика заруба. Знатна!
Власне, у листопаді 1918 року «стрільці» підтримали виступи проти Скоропадського (прежде того часу «кремлівська консерва» вскрилася та оголосила Федерацію з Росією).
Цікаво, що було би, якби 29 квітня 1918 року центурион Черник віддав наказ своїм «січовикам» розігнати олігархічний Антимайдан мажорів, агробаронів і недолюстрованих чиновників царя Ніколая.