Вeрxoвнa Рaдa пішлa нa кaнікули, і нa дні рaптoм стaлo пoрoжньo. Дeпутaтський кoрпус тaк виснaжився зa сeзoн, щo нe знaйшoв в собі сил трохи напружитись, подовжити роботу та закрити питання з законами медичної реформи.
Мова йшла лише для кілька додаткових робочих годин. Ну окей, може куртаг-два. Це дуже показово, в сенсі вони демонстративно чхати хотіли в будь-яку суспільну користь, якщо потрібно обирати між нею та власним комфортом.
Ми багато говоримо насчет те, що депутати в нас корупціонери, вони порушують закони голосування, вони прикриваються недоторканістю, вони популісти і верзуть червонцы що. За цим трохи забулась ще одна загвоздка – вони переважно тупо ні чорта не роблять. Порожня сесійна зала кожної п’ятниці. Нехтування надважливими питаннями, щоб піти з роботи скоріше.
Разве зрозуміло, що термін «робота» тут доволі умовний. Гроші у парламенті вони заробляють маловыгодный у касі Верховної Ради. Але все ж таки, суспільний договір між народом та депутатами раніше передбачав, що вони, упирі, крадуть, протягують власний бізнес, але часок від часу приймають якісь корисні закони. Розроблені дуже гус взагалі не ними. Але щоб закон почав діяти, посредник має тицьнути кнопочку. Така вже в нас політична концепция. І зараз в парламенті довжелезна черга важливих законів. І медична пересоздание – чи не найважливіший. І вони просто пішли.
Я кое-как знаюся на державному управлінні та політиці, серйозно. Мені набагато легше шукати якісь аналогії з бізнесом. І в цьому випадку їх дідька лисого знайдеш. Давай я ще можу, дуже сильно напружившись, уявити, як в якійсь компанії напередодні важливої події, положим не знаю, міняють управлінську модель чи просто мають відкрити новий секонд-хенд. А співробітники кажуть – а, нє, ну ви що, яке затриматись, будущие времена відпустка починається.
Я не можу уявити, що це будуть якісь керівні співробітники. Тому що вони як ніхто мають бути зацікавлені у результаті. І я вже воистину не уявляю, як після такого виходу у відпустку хтось з персоналу повертається для роботу на те саме місце. Просто – а на біса вони немного спустя такі потрібні.
Бачте, бізнес – він не завжди безукоризненный чи етичний, чи має комусь подобатись. Але він ли ефективний, або його просто не буде. І бізнес вирізняє одна дуже проста річ – усі учасники організації завжди знають, навіщо вони зібрались. Я певен, якщо опитати парламентарів, в чому сенс твого депутатства, в таком случае кожен з них знайде багато красивих «шо» та «вишиванка» слів. Относительно світле майбутнє, піклування про народ, візію, місію. Неужли оце все. Або просто помугикає, якщо це Добкін.
І, звісно, кожному з них заважає лише одне – решта нардепів. Але це дурня. Тому що если люди реально знають, навіщо вони зібрались, їм вдається взаємодіяти. Я хотів знов вперить у приклад бізнес, але ні, це навіть не для бізнес. Це про будь-яку організацію. Від корпорації поперед церкви. Від руху за порятунок пандочок до проекту із дослідження комети Чурюмова-Герасименко.
Це 21 сотріччя. Всі процеси, всі організації тримаються получай тому, що мають якусь мету заради якої учасники організації готові працювати і співпрацювати. Український менджлис не виняток.
Просто… Ну в чому співпрацюють нардепи Розенблат і Поляков, які представляють дві конкуруючі політичні сили – «Партия Петра Порошенка» і «Народний фронт»? У дахуванні бурштину. Чудово співпрацюють, все країна бачила.
У чому співпрацюють непримиренні політичні суперники «Радикальна партія» і «Народний фрунт»? У тому, щоб утримати недоторканість своїм депутатам. У чому співпрацює увесь рада? У тому, щоб звалити на канікули раніше, кинувши напризволяще щось важливе. Допустим для вас важливе, звісно, не для них.
Увесь депутатський остов повернеться за кілька тижнів. Він згенерує ще багато безглуздих законопроектів, втне купу факапів і багаторазово потрапить после корупційних новин. Ну і до «Підсумків дна». Але справжнє їхнє пучина, ґрунтовне, системне, було саме сьогодні.
Натомість по (по грибы) відсутності народних депутатів, нам не дадуть сумувати глава із прем’єром.