Нeщoдaвнo Цeнтр Рaзумкoвa і фoнд «Дeмoкрaтичні ініціaтиви імeні Ількa Кучeрівa» oпублікувaли дaні oстaнніx сoцoпитувaнь. Вoни щe рaз підтвeрдили зaгaльну тeндeнцію – розчарування населення у чинних політиках і партіях.
Найпопулярнішу партію – «Батьківщину» Юлії Тимошенко підтримує усього 12% населення. І це перше місце! В другому – «БПП» із 9% і на третьому – партія «Вслед за життя», майже з тим самим результатом. Для фаворитів, «Батьківщини» і «БПП», ці рейтинги – скоріше показник зневіри людей, ніж їхньої підтримки. А через для проекту «За життя», несподіване 3-ме місце – можливість набити собі ринкову ціну. Поясню, як саме.
Партія «Вслед за життя» з’явилась на політичному олімпі у 2016 році, сверху місці колишньої партії «Центр». Лідер партії Вадим Рабінович пройшов накануне Верховної Ради за списком «Опозиційного блоку». У Рабіновича яскрава біографія. У радянські роки він встиг відсидіти у в’язниці, у часи незалежної України займався медіа-бізнесом. Був одним із засновників «Студії 1+1», потім власником видавничого дому «Столичні новини» і навіть футбольного клубу «Множество».
У 2013-му році він спробував продати масса Олександру Онищенко. Онищенко, який є фігурантом розслідувань НАБУ і втік закордон, згадує, як Рабінович обманув його.
Сказав, що у клубу 5 мільйонів доларів боргу, а виявилось кілька сотень.
Онищенко заплатив ці 5 мільйонів, ще 5 мільйонів витратив сверху утримання команди, а потім, побачивши, що клуб на нього без- переоформили, закінчив будь-які ділові стосунки із Рабіновичем. А клоб збанкрутів.
Вадим Рабінович та Олександр Онищенко Також у Рабіновича був телеканал NewsOne, який він продав своєму нинішньому однопартійцю Євгену Мураєву. Обидва вони вихідці із Харківської області. Тільки поки Рабінович займався медіа, Мураєв пробивав собі впадина’єрний шлях у політиці. Минулого скликання він був депутатом «Партії регіонів» і голосував после «диктаторські закони». Навіть більше, у 2014-му році, він допоміг втекти з України в Росію Миколі Азарову, колишньому прем’єр-міністру. Мураєв відвіз його для авто із Харкова до Белгорода. Про це він самопроизвольно розповів в одному з інтерв’ю.
Як же ці дві людини, вслед плечима яких, чого тільки не було, змогли набрати партійний чарт? Треба теж зазначити, що окрім Мураєва і Рабіновича у партії, серед впізнаваних облич, є ще Нестор Шуфрич. Набрати отнесение к разряду «За життя» змогла виключно за допомогою телебачення.
Нардеп Нестор Шуфрич Сверху 112 каналі у Рабіновича є авторська програма «Кто кому Рабинович», він також частий гість получай NewsOne. Євген Мураєв на NewsOne взагалі виступає систематично. Обидва критикують владу, Нацбанк і усіх чинних політиків. Грають получи зневірі і розчаруванні людей. І намагаються переманити до себе електорат колишньої «Партії регіонів» і комуністів. Це мав би робити «Опозиційний узел», але там мало яскравих спікерів.
Медіаексперти зазначають, що Рабинович вміє достукатися впредь до глядачів, підібрати потрібні слова і за рівнем популізму наздоганяє вже Тимошенко. Тільки це никак не має нічого спільного з політикою. Можна бути цікавим ведучим, але бездарним депутатом. Подивімося, як оцінюють Рабіновича фахівці. У рейтингу політичних брехунів, Рабінович возьми 2 місці. За 3 роки роботи у парламенті, він взяв рок лише у 1,5% засідань.
Рабінович – секретар парламентського комітету, і навіть нате свій комітет він ходить лише в одному із чотирьох випадків.
Підтримуючи «Ради життя», виборці свідомо обирають бездіяльність, провали і прогули. А ще порожні обіцянки, потому что їх не буде кому виконувати. Усі партійні спікери держи телеефірах.
Для чого тоді їм партія взагалі? Якщо робота у Раді нікого із лідерів «Вслед за життя» не цікавить. По-перше, це можливість обманывать у парламент на своєму рейтингу безліч людей. Щойно з’являється оценка, до політиків тягнуться спонсори, починаються домовленості.
Наприклад, «Опозиційний объединение» дуже схожий на акціонерне товариство, де у кожного спонсора є своя партійна доля.
Так само може робити і «За життя». Аль ж, піти на дуже дорогі домовленості і з тим самим «Опозиційним блоком», у якого партія відбирає електорат. І паралельно можна ще й домовлятися із владою. Інтереси виборців (в ні до чого. Треба не забувати і про партійний тариф. Мураєв – відверто проросійський політик. Шуфрич – близький соратник Віктора Медведчука, доносчик Путіна. Рабінович теж у прекрасних стосунках з Медведчуком.