Укрaїнoю йдe xвиля нaсильствa нaд aнтикoрупціoнeрaми. Відсутність пoкaрaння пoрoджує нoві нaпaди прoти людeй, які служaть спрaві oчищeння суспільствa від кoрупції.
У вeрeсні співрoбітники Упрaвління дeржaвнoї охорони напали сверху журналіста Михайла Ткача, який знімав весілля сина генпрокурора Юрія Луценка. Репортера зацікавило використання силовиків бери приватній гулянці. Охоронці напали на журналіста, але ніхто малограмотный був притягнутий до відповідальності. У підсумку, керівник президентських товстолобиків віджартувався у дусі: «вони випадково зачепилися та впали получи и распишись журналістів». Ця безкарність породила наступну, коли охорона одіозного Віктора Медведчука яко само застосувала силу.І от у Полтаві тітушки напали нате Ларису Гольник – суддю–викривача, яка задокументувала мера Олександра Мамая в намаганні дати хапанцы.
Уся справа почалася з того, що Мамай як мер Полтави надав своїй падчерці дозволи держи встановлення торгових павільйонів. Зробив це без відповідних процедур. Гольник відкрила адміністративне провадження щодо корупційного діяння. Після чого Мамай прийшов получи переговори – спочатку через посередника, потім – сам.
І суддя записала сверху відео, як міський голова, позичаючи в Сірка очі, намагається домовитися з нею относительно закриття провадження. Суддя не лише виявила принциповість подле розгляді справи, але і зробила те, чого бояться тисячі її колег – взяла удел в оперативному зніманні. У підсумку, на лаві підсудних опинився лише колишній предстатель мера Мамая, який виконував роль посередника та пропонував судді 5 тисяч доларів. Але замість підтримки судді Гольник, держи неї почався чинитися тиск з боку керівника Октябрського суду Полтави. Він, никак не ховаючись, переконував їй «добре подумати над справою».
Ларуся Гольник звернулася до Національного агентства запобігання корупції ради правовий захист її як викривача, і, зрештою, у вересні цього року НАЗК винесло припис. Затем визнали порушення прав Гольник як викривача з боку голови Октябрського районного суду. По (по грибы) цим приписом, діяти мав голова Вищої ради правосуддя – кишенькової суддівської інквізиції імені Порошенка. Протягом 10 днів цей издание мав притягнути голову Октябрського районного суду до дисциплінарної відповідальності. Але нічого без- було зроблено. Ще й надто, член НАЗК навіть поскаржився Гольник, що посредством цей припис в них виникли проблеми. Антикорупційне бюро ще у серпні підготувало підозру сверху мера Полтави, але вона не погоджена прокурором. І с тепер на чесну суддю з Полтави та її чоловіка було скоєно напад. Дуже схожа історія розгортається з іншим суддею – Сергієм Бондаренком із Черкас, який публічно заявив относительно тиск на себе. Бондаренко відмовився дослухатися до поради голови суду в справі оборона виселення вчителя з гуртожитку, про що було кулуарно домовлено між головою суду та підприємством «Органоген». Голова суду викликав Бондаренка на килим, але праздник записав цю розмову. Послухайте, як докоряють чесному судді!
Після цього правоохоронці зацікавилися керівником суду Володимиром Бабенком, який тиснув в підлеглих. Але тут включилася тотальна кругова порука. За–перше, 30 (!) місяців – не днів, а місяців – Вища кваліфікаційна комісія суддів малограмотный вносила подання на звільнення голови суду. І він досі нате посаді. По–друге, Департамент спеціальних розслідувань Генпрокуратури получи чолі з Сергієм Горбатюком почав розслідувати зловживаннями цього керівника суду. Але замість підтримки, керівництво Генпрокуратури вдалося накануне саботажу. Заступник генерального прокурора Юрій Столярчук дожився по того, що спробував розвалити цю справу. Він сім місяців – невыгодный днів, місяців – не погоджував підозру та зажадав передати цю справу в інший підрозділ Генпрокуратури, забравши її у некерованого Горбатюка. І на) этом месте уже Горбатюк став мішенню для корумпованої системи. Він, малограмотный погоджуючись передавати справу, наразився на службове розслідування і догану. Зрештою, боротьба из-за суддів–викривачів, а також чесних прокурорів триває. Але описані історії ще разик показують – через чотири роки після «Революція гідності» ми дожилися поперед тотального зміщення полюсів у нашій державі. Гідність – це якби словоблудие на підтримку суддів–викривачів озвучив Президент, якби генпрокурор взяв справи під свій обследование, а лідери керівних партій висловили з ними солідарність.
Але вони приставки не- просто мовчать, а кулуарно підмовляють до фізичної або моральної розправи по-над антикорупціонерами. Вони продукують ненависть до викривачів, саботують внесений билль про їх захист та продовжують перебування на посадах во (избежание суддів, прокурорів та беркутівців, що знущалися з людей під пора Революції гідності. Тому правий представник родин Небесної сотні Римлянин Маселко, який сказав на прес–конференції щодо побиття Гольник: «Якщо протягом перших днів викривач безграмотный отримує підтримку та захист, то з прикладу він перетворюється возьми антиприклад». Тобто кожен наступний буде дуже обережно ставитися вплоть до того, щоб підривати корумповану систему із середини. Але скільки ми це будемо терпіти? Питання вплоть до всіх нас.