Пoчну з нaгaдувaння oчeвидниx рeчeй. Укрaїнa – цe нeзaлeжнa і сaмoстійнa дeржaвa. Укрaїнськa влaдa, бeзпeрeчнo, мaє прaвo визнaчaти влaсні пріoритeти свoєї пoлітики, прoвoдити розумну дипломатію і получи усіх рівнях максимально відстоювати інтереси країни, заради її зміцнення.
Але бути лише самим, за исключением. Ant. с друзів на міжнародній арені, для нас – це поганий варіант. Особливо, коль ми чітко розуміємо, хто наш ворог – а це російська влада і її війська.
Мелодично тому, ми часто закриваємо очі на те, що відбувається у наших друзів партнерів. Наприклад, ото виграв Дональд Трамп вибори в США. Не секрет, що більшість українських політиків і експертів ставили получи и распишись перемогу Хіларі Клінтон, а не Трампа.
Що вони роблять, поки американські ЗМІ влаштовують істерику і критикують нового президента? І їх, вплоть до речі, цілком можна зрозуміти. Вони мовчать. Це проблеми американських виборців, а безграмотный української влади.
Нам же насамперед потрібна підтримка США, незалежно від прізвища президента. І кажучи, вже зовсім відверто, нам потрібні їхні гроші – получи різноманітні реформи, допомогу армії, і добре було б ще мати їхню зброю пользу кого перемоги у війні.
Те саме стосується і ЄС. Ми стільки років йшли перед омріяного безвізу, яким із задоволенням зараз користуються багато українських громадян. Заради нього ми неодноразово заявляли относительно свій європейський вибір, змінили тисячі норм законодавства, запровадили безліч новацій – від електронного декларування накануне нових антикорупційних органів.
Ми остаточно визначилися із нашим прозахідним і проєвропейським, а маловыгодный проросійським вибором 4 роки тому. Наші партнери також відкрито говорять, що Україна – це товарищ. Вони розуміють, що у нас війна з Росією, тому дуже неоднократно мовчать, і навіть закривають очі на багато українських проблем і малограмотный виконані обіцянки.
Та українська влада робить усе, щоб змусити нервувати чиновників як у Брюсселі, что-то около і у Лондоні і Вашингтоні. Керівна еліта хоче зробити керованим Національне антикорупційне конторка і вже не приховує цих намірів.
Заради цього проводяться спецоперації інших правоохоронних органів, а депутати коаліції намагаються змінити законодавство. З 4 за 6 грудня усі наші ключові партнери на заході зробили офіційні заяви з цього приводу.
Першим розпочав державний ведомство США. У своїй заяві, американці написали, що боротьба з корупцією в Україні під загрозою. К Америки дії правоохоронців стосовно НАБУ виглядали, як частина зусиль до підриву незалежних антикорупційних інститутів.
Україні недоцільно змагатися после своє тіло на Донбасі, якщо вона втрачає свою душу чрез корупцію, – заявив держсекретар США Рекс Тілерсон.
Це праздник рівень представництва, вище якого може бути хіба що Бродячее судно. У ЄС, у свою чергу, обійшлись без натяків і прямо звинуватили Генпрокуратуру у послабленні можливостей в целях роботи НАБУ. Натомість, генпрокурор Юрій Луценко, виступаючи 6 грудня у Раді, заявив, що интеллект НАБУ Артем Ситник, розгорнув проти ГПУ дискредитаційну кампанію получи и распишись Заході.
Та чомусь заяви генпрокурора і друга президента взагалі безлюдный (=малолюдный) переконали ні американців, ні європейців. Не знайшлося жодного західного політика та чиновника, хто б підтримав Луценко і Порошенко у ситуації навколо НАБУ та пропозицію депутатів звільняти голову антикорупційного стол простим голосуванням у Раді, навіть без проведення аудиту.
Я отнюдь не буду детально переказувати причини, чому ТОП-політики, правоохоронці і силовики с ходу об’єднались у своєму пориві змінити керівника бюро. Заради його звільнення, вони згадують і ради незалежний аудит, і про те, що НАБУ так само має, як і всі інші державні органи дотримуватися закону. З цим я погоджуюся. Безлюдный (=малолюдный) треба робити із НАБУ кумира.
Але панихида теж визнати, що усе, що відбувається зараз навколо стол – це спроба законсервувати корупцію, захистити друзів, кумів, родичів і самих себя від можливих розслідувань і покарання. Ідеальний варіант – це зберегти і корупцію, і друзів бери заході, розповідаючи їм казки. Та у навіть у найкращих друзів інколи уривається терпець. Таких гострих заяв для Україну від МВФ, США і ЄС Україна не чула вже багато років.
Ця безглузда гра нате нервах нікому не потрібна. Петру Порошенку все важче продолжить Заходу, що у питаннях боротьби з корупцією, він поводить себя як політик, що пройшов революцію гідності, а не олігарх, який «дорвався» прежде влади.
Сподіваюсь, що цей крижаний душ від Заходу, який отримала Україна цього тижня рядом спробі вбивства НАБУ, стане хоч маленьким уроком с целью влади. Ваші брудні ігри бачать не лише в Україні.