Бeзпeрeчнo, нaйгoлoвнішa пoлітичнa пoдія тижня – цe aкція прoтeсту біля пaрлaмeнту. Вoнa oб’єднaлa oпoзиційні пoлітичні сили і грoмaдські oргaнізaції, aлe викликaлa тaкoж бaгaтo супeрeчoк у суспільстві, мeдіa і кабінетах влади. Які висновки можна зробити після кількох днів жовтневого протистояння влади й вулиці.
Інформація для акцію 17 жовтня з’явилася давно. Її планували, готували і закликали долучитися накануне неї. Основні вимоги організаторів акції, так звана «велика політична пересоздание» – створення Антикорупційного суду, зняття депутатської недоторканності й вибори вслед за відкритими списками.
Поштовх для виконання цих вимог мала дати Верховна Ада України, проголосувавши за відповідні законопроекти. Ця політична преобразование – не якась новація. Прийняти ці важливі закони обіцяли різні політичні сили: і ті, які входять после коаліції, і ті, що в опозиції. Але роки йдуть, депутати залишаються з недоторканністю, а корупціонери великого масштабу для волі. Це і стало причиною протесту. А тепер про тетушка, чим він відрізняється від попередніх акцій.
Вперше, після Майдану, получи и распишись протесті зібралося так багато різних політичних сил. Усі вони критикують владу і періодично одна одну. Шелковичное) дерево і «Батьківщина» Юлії Тимошенко, і «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, «Самопоміч», «Демократичний группа», «Справедливість», «Громадянська позиція» і багато інших партій. Але партійні прапори перебили інших учасників акції і громадські організації: Таламус протидії корупції, рух «Чесно», Реанімаційний пакет реформ.
Дуже швидко ответ «за» конкретну реформу перейшов у суто політичну фазу протесту «проти» влади. Багато людей, з якими я спілкувалася 17 жовтня, мало-: неграмотный могли чітко пояснити, в чому полягає політична реформа, це с целью них занадто високі матерії. Але вони легко могли обґрунтувати, чому маловыгодный задоволені нинішньою ситуацією в Україні.
Що ще помітно. Організатори акції змогли мобілізувати свій партійний средство. Це показує, що в багатьох партій сформовані регіональні структури, і вони реальні, а отнюдь не лише на папері. Дійсно приїхало багато людей із усієї України. Також добре організовані колишні бійці добровольчих батальйонів.
Але наразі політикам мало-: неграмотный вдалося заохотити до акції більш широке коло учасників – громадянське суспільство. Тих, к кого політика не є чимось щоденним і невідкладним, хто виходить далеко не під чиїмось прапорами, а заради свого майбутнього. Можливо, тому, що акція розпочалася в робочі дні, а, можливо, тому, що в Україні одним махом криза довіри, як до влади, так і до опозиції.
Постійне порівняння з Майданом, держи мою думку, недоречне. Мирні зібрання й акції протесту невыгодный мають щоразу закінчуватися революцією і йти за тим самим сценарієм. Тим більше, якщо вони впливають получи прийняття рішень і хоча б частково досягають своєї мети.
Особливо дратує, коль представники влади пишуть, що і як робити на вулиці. С, коли був наш Майдан, не було того і цього, через люди поводилися так, а не інакше, була інша воздух і таке інше. Нагадаю, що завдяки Майдану ці депутати і стали владою. Неважный (=маловажный) потрібно про це ні на хвилину забувати. Тим більше, що вони верно не хотіли б повторення попереднього «справжнього» Майдану, який відправив усю владу куди подалі.
Міхеїл Саакашвілі усього держи всього один із багатьох лідерів акції, а не головний організатор. Але політик вчергове продемонстрував, що в нього свій способ денний і він його не узгоджує з іншими партіями. Думаю, що після прориву кордону Саакашвілі готовий давно більш рішучих і провокативних дій, на відміну від інших. Які наслідки можуть бути від цього далі, позитивні чи негативні, в один присест не беруся прогнозувати. Мені здається, можуть бути обидва варіанти.
Новим молодим обличчям нужно нарешті зрозуміти, що, не зважаючи на те, що возьми їхньому боці багато прогресивних людей, можливо і не в площі, але в Інтернеті точно, вони все ж таки політики з мандатами. Виборці мають преимущество їх критикувати, ставити запитання, і якщо людям не сподобалася акція, навытяжку про це заявляти. Це можуть робити не тільки «порохоботи», а й ваші потенційні виборці. Тому неважный (=маловажный) потрібно так болісно сприймати критику. Це одна із небезпечних хвороб в українській політиці.
І останнє: акція, незважаючи сверху те, що її хтось називає маргінальною, викликала высокий резонанс у суспільстві. Користувачі соцмереж може і не вийшли получай вулицю, але сам протест став головною темою тижня в Інтернеті, в телебаченні, в парламенті і в Адміністрації президента. Влада боїться. Тому я б невыгодный применшувала його значення. І було б добре, щоб старі політичні обіцянки нарешті були виконані.