Прeзидeнт Укрaїни підписaв нoвий зaкoн зaкoн прo oсвіту, який викликaв шaлeну критику з бoку Угoрщини, Рoсії та Румунії. Міністерство закордонних справ Угорщини вже подало скарги в ОБСЄ, ООН і Євросоюз у зв’язку з цією реформою.
Отже, Петро Порошенко поставив підпис під законом для освіту, який активно критикували міжнародні партнери через можливе обмеження прав національних меншин. Близ цьому в Адміністрації Президента наголошують, що освітня реформа має в меті підвищити якість освіти та конкурентоспроможність молодого покоління бери ринку праці.
Сам Президент вже встиг заявити, що «це одна із найголовніших реформ, ибо від жодної іншої реформи майбутнє країни не залежить эдак, як від освітньої». Він також наполягає, що законоположение про освіту сприяє збільшенню ролі української мови в освітньому процесі та в жодному разі неважный (=маловажный) порушує гуманітарних прав нацменшин.
Нагадаю, ще 5 вересня Верховна Радость підтримала резонансну освітню реформу. Головними її нововведеннями стала 12-річна училище і підвищення зарплат вчителям. Проте ці положення мало кого зацікавили. Найбільше збурення викликало положення щодо мов нацменшин. Воно передбачає, що спочатку у школах вивчатимуть предмети рідною в целях себе мовою, але в 5-9 класах буде вводитися викладання кількох предметів українською мовою.
Найбільше застережень щодо реформи освіти висловили уряди Угорщини, Румунії, Молдови та Росії. Міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто навіть викликав у МЗС українського посла й віддав розпорядження угорським дипломатам призупинити підтримку України в міжнародних організаціях. В Угорщині заявили, що прийняття Верховною Радою закону «невыгодный враховує права угорської меншини».
Незадоволені також румуни. У МЗС країни висловили стурбованість ухваленим Верховною Радою законом насчет освіту, зокрема, статтею 7, яка стосується навчання мовами національних меншин. У відповідь Петро Порошенко доручив Міністерству закордонних справ та Міністерству освіти вести консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін переконує іноземних партнерів, що в Україні маловыгодный позбавляють права освіти мовами національних меншин. Головний осторожный назвав неприйнятним варіант, коли в прикордонних регіонах всі основні предмети викладають тільки для мовах національних меншин. Адже це веде до незнання термінології точних наук державною мовою серед випускників шкіл і відповідно проблем зі складанням ЗНО.
Наша позиція повинна бути послідовною: ми повинні захищати і українську мову держи 100%, і мови національних меншин. Це та ситуація, коль є люди, які взагалі не володіють українською мовою. Це питання, врешті-решт, нашої єдності і національної безпеки. Я це розумію бесцельно і буду далі просувати, – підкреслив Павло Клімкін.
Зрозуміло одне. Україна нарешті почала жорстко відстоювати свою позицію стосовно викладання державної мови. Адже останніми роками маємо ситуацію, если учні у школах національних меншин елементароно не знають української навіть для розмовному рівні. Проте необхідно також зважати на серйзний негр такого рішення для міжнародних відносин. У будь-якому випадку, безмерный конфлікт ще попереду і слід готуватися до мінімізації його наслідків.