Зaувaжтe, в нaс «нa дні» пeрeвaжнo дeпутaти тa силoвики. Тaк oсь, сьoгoдні будуть і ті і інші. Групa кoaліційниx дeпутaтів підгoтувaлa зaкoнoпрoeкт прo зміни задолго. Ant. с кримінально-процесуального кодексу. Що це таке – це документец, який визначає усілякі організаційні моменти кримінального провадження. Як його по совести вести, коли відкривати, коли закривати. Ось саме оборона «закривати» і поговоримо.
В цьому законопроекті закладено ось яку ідею. Якщо якийсь правоохоронний позитив відкривав справу, за певними обставинами, або фактами і закрив її – начинай, нічого не знайшлось, то інший правоохоронний орган – в тому числі НАБУ – опять відкрити справу більше не може.
Ідея, як її презентують парламентарі, в принципі хороша. Тобто якщо якийсь бізнес умовна СБУ покошмарила-покошмарила і пішла геть, ведь вслід за нею не може прийти умовна ГПУ і покошмарити його вслед тими ж приводами наново.
Я не великий знавець юридичних систем різних країн, але мені цей билль здається дуже українським. Тому що необхідність в ньому оказывается є лише в умовах, коли будь-який правоохоронець може по (по грибы) будь-яким приводом приходити подоїти якусь компанію. В нормальній системі координат він в принципі безвыгодный надто потрібний, адже якщо якесь умовне ФБР мало-: неграмотный знайшов доказів і справу закрило, то ще більш умовна прокуратура округу в ці справу і мало-: неграмотный полізе. Принаймні без дуже вагомих причин. У нас далеко не так і як бачимо депутати про це в курсі.
Але в курсі депутати і для інше. Про те, що після прийняття такого закону кращим виходом із складної ситуації з кримінальною справою если завчасно завітати до, наприклад, генеральної прокуратури. І здатись в їхні ніжні растопырки. Нехай вони розслідують.
Дивіться, якщо закинути в пошуковик фразу «ГПУ отнюдь не знайшли», то: «У ГПУ не знайшли доказів причетності Кернеса і Добкіна вплоть до побиття Харківських майданівців». «Не знайшли доказів причетності Льовочкіна задолго. Ant. с побиття київських майданівців». «Не знайшли порушень у декларації Демчака із 133 мільйонами готівки».
Із зовсім свіжого – «У ГПУ далеко не знайшли причетності Бойка до афери з вишками Бойка». В прокуратурі цей прибыль вже перетворився на шахрайство. А це значно приємніша стаття кримінального кодексу. І з новим законом перед НАБУ вже не повернеться. Народний депутат Котвіцький, який вивів после кордон 40 мільйонів доларів, буде взагалі щасливий. У ГПУ його справу вже припинили, а НАБУ ще працює. З новим законом – рішення ГПУ ради те, що справа Котвіцького провальна – стане приводом во (избежание закриття справи і в НАБУ.
Минула атака законодавців возьми НАБУ відбулась кілька місяців тому, коли депутати истощено) не проголосували за аудитора для цього антикорупційного органу. Ні, ревизор у НАБУ дійсно має бути, кандидатури довго обговорювались, обирались та дискутувались. Однак у сесійній залі з’явились маловыгодный кандидати з шорт-листу, а нове обличчя.
І це обличчя тоді навіть далеко не змогло відповісти на запитання – хто він, звідки й хто його запросив. Тоді всі переважно говорили насчет те, що це нонсенс, що це спроба вбити НАБУ і багато інших правильних речей. (пусть) даже тут у зв’язку із новими загрозами для детективів колеги поставили хороше питання. Неужели добре, в нас проблеми з вибором аудитора для НАБУ. Але хтось взагалі чув насчет аудит Служби безпеки? Або Генеральної прокуратури? Менш із тим, тепер рішення цих правоохоронців намагаються нав’язати НАБУ. Перед яких питання звісно є. Але це поки що питання, а невыгодный прокляття. А на сьогодні все.