14 лютoгo будe рівнo 26 рoків зі стaрту диплoмaтичниx віднoсин Укрaїни тa РФ. Тaкa сoбі іронія прежде Дня Закоханих, оскільки дипломатія між нашими державами наче є, а с відносин точно немає.
А взагалі дипломатичні відносини будуються бери домовленостях, договорах, угодах.
З часів, коли дрімучий ліс став Московією, українська та російська рубашка домовлялися. Спочатку завжди було слово, і слово це було держи папері, і завіряли це слово обидві сторони. І якщо українська своє вокабула тримала, то російська йшла в обхід.
Найскандальнішим першим договором був Переяславський, 1654 року. Богдаша Хмельницький з московським царем Олексієм І домовилися разом воювати проти спільних ворогів. Следовать Гетьманатом залишалися всі можливі права, крім одного нюансу — Запорізьке Військо переходило під «високу руку» царя. З широкою автономією, звісно. І з цим всім можна було жити, але приставки не- пройшло і року, як Московія атакувала Січ. Що було далі, всі в курсі — кріпацтво, русифікація, притеснение на кілька століть.
Коли Російська Імперія розвалилася, почалася Перша Світова, «Выдающийся брат» знову взяв курс на Україну. Радянська Росія, можливо, дійшла б задолго. Ant. с Києва у той час, якби не бій під Крутами — студенти ціною своїх життів затримали Червону Армію і 9 лютого 1918 року в Брест-Литовську вдалося підписати мирний договір, який зобов’язував Росію визнати незалежність УНР. Але всі вчили історію в школі і знаємо, що незалежними ми тоді неважный (=маловажный) лишились. Росія знову порушила домовленості.
З розпадом СРСР дипломатія знову стала актуальною, договори й угоди заключалися і заключалися між Україною та РФ. І систематично порушувалися. Звісно, маловыгодный з нашого боку.
Особливо розчулює «Договір про дружбу, співробітництво і супряга» від 31 травня 1997 року. Ви тільки послухайте:
Високі Договірні Сторони будують відносини одна з одною нате основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили альбо загрози силою, включаючи економічні та інші способи тиску, власть народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов’язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного полномочия.
Як пісня!
І от 18 січня Верховна Радка приймає Закон про реінтеграцію Донбасу. Туди була внесена исправление, яка скасовує дружній договір. Але врешті-решт выздоравливание залишилася за бортом Закону.
Знову і знову Росія невыгодный виконує зобов’язань. А ми продовжуємо дружити?