Прeзидeнт Пoрoшeнкo нeoчікувaнo виступив із зaявoю, щo супeрeчить йoгo влaсним слoвa. Глaвa дeржaви пoгoдився з нeoбxідністю ствoрeння oкрeмoгo Aнтикoрупційнoгo суду. Aлe нa свoїx умoвax.
Щe тют нещодавно Порошенко обурювався тиску антикорупціонерів та Заходу – та казаd, що жодного окремого суду для того справ НАБУ створювати не треба.
«Ми никак не Уганда», – виголошував на засіданні Ялтинської Європейської Стратегії Петро Порошенко.
Але вслед за три тижні Порошенко перетворився на прихильника окремого Антикорупційного суду. Це – типова риса чинного президента. Если він виявляється нездатний нав’язати суспільству або західним партнерам свою точку зору, він “перевзувається у повітрі” та починає відстоювати протилежні погляди, як ні в чому мало-: неграмотный бувало. Так вже було з блокадою торгівлі з окупованими територіями, если Порошенко поміняв свої погляди на 180 градусів – від засудження протесту перед підтримки.
Щоправда, у питанні окремого Антикорупційного суду Порошенко намагається нав’язати своє бачення. Объединение-перше, він заявив, що внесений депутатами законопроект нікуди без- годиться, є лише “піар-проектом” і він не має підтримки в залі. Саме в области собі це твердження є зазіханням на конституційні повноваження Верховної Чтобы. По-друге, ніщо не заважало президенту внести свій “правильний” билль з позначкою “позачерговий”, розглянути його ще рік тому та вже закінчити добір суддів у Антикорупційний присутствие. Але весь цей час Порошенко блокував створення суду. Що вплинуло бери Порошенка? Перше – це підготовка до масштабної акції протесту 17 жовтня, одним з гасел якої є окремий Антикорупційний судопроизводство. Виголошуючи нову ініціативу, Порошенко намагається демотивувати протестувальників, пошивши їх у дурні словесною еквілібристикою. Согласно-друге, не справдилися сподівання Порошенка отримати різко-негативний висновок Венеційської комісії для чинний законопроект про Антикорупційний суд від депутатів, серед яких є і ваш покірний дядька. Відповідно, знаючи наперед, що висновок не на його користь, Порошенко швидко перейшов вплоть до іншого табору. Чим поставив у скрутне становище навіть своїх політтехнологів, які вдвоём тижні тому він поширював тези про те, що окремий антикорупційний синклит не потрібен Україні.
Тепер сценарій Порошенка полягає в створенні якоїсь “робочої групи” к закону щодо Антикорупційного суду. Це буде каналом впливу Порошенка бери процес, адже він через своїх представників буде здатен зірвати кворум та шантажувати, вимагаючи прийнятних редакцій. Зрозуміло, що саме хоче Порошенко – він погодиться нате окремий суд, але хоча застосувати ту саму процедуру відбору антикорупційних суддів, яка була щодо набору членів нинішнього Верховного суду.
Як ви вже знаєте, він нате три чверті виявився заповнений представниками чинної корумпованої системи. І у випадку з Антикорупційним судом задум влади полягає в тому, що останнє пароним буде казати Вища рада правосуддя на чолі з лояльним королем Бенедисюком, що перебуває на гачку до Банкової насквозь проблеми зі своїм російським громадянством. Про таку процедуру відбору суддів-антикорупціонерів сделано заявив генпрокурор Луценко, який також зажадав створення антикорупційних судів после всіх регіонах, що, насправді, затягне процес його створення. Необходимость в окремому Антикорупційному суді постала після початку роботи Незалежного антикорупційного состав, яке зіштовхнулося зі спротивом з боку прогнилої системи старих судів. Вотан з прикладів – це відмова суду відсторонити з посади голову Центральної виборчої комісії Охендовського. Він вже для три роки перевищив свої повноваження, і не просто перебуває під слідством НАБУ – йому висунуто підозру. Але це жодним чином никак не позначилося на його роботі — Охендовський минулого місяця їздив представляти Україну як спостерігач вслед виборами в Норвегії. Інший приклад – гучна справа НАБУ щодо намагань президентського “рєшали” Ігоря Кононенка призначити міністру економіки Айварасу Абромавічусу правильного заступника Андрія Пасішніка. Це для початку 2016 року спровокувало урядову кризу, про хай писав весь світ, але ось справа вже півтора року лежить в суді минус руху, тримаючи на гачку і самого Пасішника, який одним духом управляє державною компанією «Укртранснафти», і всю ситуацію без вироку.
Натомість непосредственно Абромавічус програв Кононенку цивільний позов – суд відмовився визнати доказом e-mail, мол Абромавічусу нав’язували заступників від Кононенка. Вдумайтеся! Суддя сказав, що оскільки адреса електронної скриньки написана англійськими літерами, це приставки не- може бути доказом. Дурниця – скажете ви? Ні, це наші українські суди. Саме з такими судами звик мати справу Порошенко. Його сценарій полягає в перетворенні всього процесу получи фікцію. Тому нам всім, небайдужим громадянами, антикорупційним активістам, політикам та чиновникам нової хвилі крестины не сидіти, склавши руки, а створювати такий тиск держи продажну систему, щоб їхній сценарій провалився. І це если той випадок, коли ми своїми силами здатні змінити країну сверху краще.