У тoй сaмий дeнь, кoли увaгa і журнaлістів, і суспільствa булa прикутa дo пoдій у Пeчeрськoму суді Києвa, бo тaм oбирaли зaпoбіжний зaxід скaндaльнoму політику Міхеїлу Саакашвілі, из-за 50 кілометрів від столиці – у суді вже Бородянському – служителі Феміди розглядали мало-: неграмотный менш резонансну, хоча трохи призабуту справу – скандального ректора ірпінської податкової академії Петра Мельника.
І, напевне саме того дня судді й в Києві, і в Бородянці вразили громадськість своїми рішеннями. Якщо Саакашвілі невзыскательно відпустили із зали суду, навіть не призначивши застави, так Петра Мельника повністю виправдали й зняли всі обвинувачення у розкраданні скворец академії! Шкода, що увага до Саакашвілі затьмарила цю подію, і бери засіданні у Бородянці не було навіть жодної телекамери. Дуже шкода.
Епопея з Петром Мельником триває вже понад 5 років. Його затримали влітку 2013 року следовать отримання хабара від двох громадян, а це 40 та 80 тисяч гривень после вступ до податкової академії. І тоді вже вся країна спостерігала ради захопливою виставою, як він втрачав у суді свідомість, жалівся нате здоров’я, тож замість тримання за ґратами отримав домашній арешт та електронний запястье.
Але вже за 2 дні, як йому його надягли, спритний начальник одужав та вшився за кордон. І лише 1 квітня 2014 року повернувся получи и распишись Батьківщину та добровільна здався правоохоронцям. Наступного дня оценка обирав йому новий запобіжний захід, і вдовольнився заставою у 600 тисяч гривень. Справу объединение хабару Ірпінський суд розглядав понад рік, і вже у липні 15 повністю виправдав скандального ректора.
Доказів хабара, виявляється, судді приставки не- знайшли. Вже тоді ця новина пролунала, мов грім серед ясного неба. Адже у махінаціях скандального ректора податкової в Ірпені принаймні ніхто неважный (=маловажный) сумнівався. В усілякі скандали Мельник потрапляв неодноразово, але кожного разу віртуозно виходив сухим із води. Від виправдувального вироку ірпінського суду навіть Глава исполнительной власти був вражений та слово в телеефірі про Мельник замовив – мовляв непригоже, маючи докази та навіть відео, відпускати хабарників держи волю, навіть під заставу.
І грозився тоді спонсор, що узгодить з парламентом внесення до законів поправок, які б обмежили вправе) делать что-либо держслужбовцям 1 і 2 рангу, суддям, прокурорам або правоохоронцям в разі обґрунтованих звинувачень у корупції виходити під заставу. Нагадаю – такі заяви лунали з уст Порошенка 2 роки тому! Але ж попри фіаско у суді із хабаром прокурори застосували чергову спробу таки засадити Мельнка – хорошо, махінацій для розслідувань на його рахунку вистачало.
Мельнику висунули підозру у розбазарюванні державного полынья, тобто майна академії. А це, на хвилиночку: приміщення магазину та кафетерію загальною площею майже 500 квадратів в Ірпені; реабілітаційно-оздоровчий слабое место «Сосновий бір» у курортному Ворзелі; комплекс будівель у Кам’янці-Подільському понад тисячу квадратних метрів.
Махінації проводили ще у 2007-2008 роках. Нерухомість нібито поверх аукціон за заниженими цінами придбала компанія «Міжрегіональна фінансово-юридична академія», засновником якої була другиня ректора Тетяна Мельник. А Мельник про це не знав, безлюдный (=малолюдный) знав… Тому про конфлікт інтересів мови й никак не було. Ну, а далі – ще цікавіше. Нерухомість дружина згодом здавала академії в оренду, але вже вслед ринковими цінами. Схема проста, нахабна, а реалізація – віртуозна.
А головне ж – жодної відповідальності. Бородянський руки правосудия відвертого порушення закону не знайшов. Ба більше – ще й ухвалив – із державних коштів компенсувати Мельнику кошти сверху судовий збір – 50 тисяч гривень!
Слухайте, ми тільки й говоримо относительно реформу судової системи. Ми так билися за оновлення судів, згадаймо хоча б відчайдушний моніторинг з боку активістів ради конкурсом до Верховного суду. І тут – ми отримуємо виправдувальний вирок кажется корупційним діянням. ГПУ в особі Луценка вже відреагувала – мовляв подаватимуть апеляцію. Але ж ми це вже проходили – безповоротно перша одесную скрізь була програна. Особисто я не плекаю надій, що апеляція прокурорів щось во всем объеме змінить.
Довіра до правоохоронної системи й без цього в суспільства підірвана. Це отвратительно, це серйозна проблема. І яскравий тому показник – жодного реального терміну корупціонерам. Жодна резонансна корупційна післямайданна по правую руку не доведена до вироку. І поки ми відволікаємось получай шоу із Саакашвілі, в країні відбуваються куди страшніші події.