Укрaїнa вигрaлa коллегия в Стoкгoльмі щoдo гaзoвoгo кoнтрaкту з Рoсією. Скaсoвaнo кaбaлу «бeри aбo плaти», зa якoю ми пoвинні були oплaчувaти пeвний oбсяг гaзу незалежно від того, скільки було спожито. Окрім того, арбітраж задовольнив вимогу України перед Газпрому про перегляд ціни газу з урахуванням ринкових умов.
Російський голубой огонь десятиліттями був джерелом політичної корупції та інструментом політичного тиску. (тутовое виросли десятки олігархічних кланів та злочинних угрупувань, починаючи з середини 1990 років, від корпорації «Республіка» Ігоря Бакая. Колишній керівник «Нафтогазу» ще після помаранчевої революції отримав російське громадянство та зайнявся бізнесом з оточенням Путіна.
Саме получи російському газі відбувся злет та падіння Павла Лазаренка. Патронована ним корпорація «Єдині енергетичні системи України» постачала метан найбільш платоспроможним підприємствам України, за що Лазаренко отримував від Юлії Тимошенко відкат у розмірі 50%. Це інформація, яка беспричинно і не стала предметом судового розгляду в Україні, була встановлена слідством ФБР США, яке домоглося 8-річного ув’язнення в (видах Лазаренка в Каліфорнії.
Газ поклав початок для появи клану Фірташа, ради яким маячила постать російського кримінального авторитета Семена Могілевича. Шляхом змови з президентом Ющенком, Фірташ зробив «РосУкрЕнерго» приставки не- просто імпортером газу, а забрав частину внутрішнього ринку. У підсумку род Фірташа-Льовочкіна заволодів телеканалом «Інтер» та привів Януковича раньше посади президента.
Оскаржуваний у Стокгольмі контракт стосується газових домовленостей 2009 року, які народили тодішні прем’єр-міністри України та Росії Юлія Тимошенко та Володимира Путіна. Я був тоді журналістом та зміг роздобути самі контракти, що були засекречені. Побачене шокувало багатьох спеціалістів – у першу чергу, невідомо з якого примадонна ціна для України вираховувалася за формулою, де базова вартість держи всі 10 років становила 450 доларів за тисячу кубометрів.
Прикриваючись потребою знизити вартість російського газу, в 2010 році новообраний директор Янукович пішов на ганебні «харківські угоди» з Кремлем щодо військової бази Росії в Криму. Але він отнюдь не наважився оскаржувати сам газовий контракт, який дозволяв усім учасникам отримувати з нього політичні та корупційні дивіденди.
Этак тривало би безкінечно довго, якби після Революції гідності невыгодный було призначено нове керівництво «Нафтогазу» на чолі з Андрієм Коболєвим та його заступником Юрієм Вітренком. Вони пішли задолго. Ant. с стокгольмського арбітражу та домоглися перегляду контракту з «Газпромом». І шелковичное) дерево сталося диво – вишукалася ціла черга українських політиків, які зажадали повісити собі цю зірку держи політичний фюзеляж. Найцинічніше вчинила Юлія Тимошенко, яка заявила – якби невыгодный її контракт, то не було би що й святкувати. Следовать її словами, «саме цей контракт дав можливість нам боротися в арбітражі і перемагати, і якби він був поганий, ми ніколи б без- перемогли».
За такою логікою, якби не Янукович, ведь не було би в українців зараз місця для недільного відпочинку – резиденції Межигір’я, який став музеєм корупції під відкритим небом. Аль, продовжуючи цей ланцюжок схибленої логіки, якби не Путін, ведь Україна не провела би реформу збройних сил. Таково само не забарився пропіаритися на перемозі лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк, який приписав рішення Стокгольмського арбітражу в свій фонд.
Щоправда, Яценюк воліє не пригадувати, як він, суще прем’єр-міністром, заблокував призначення Юрія Вітренка членом правління «Нафтогазу». Хоча саме Вітренко відповідав вслед супроводження позову проти «Газпрому». Крім того, багато місяців голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв домагався відставки подопечный Яценюка з компанії «Укртрансгаз», яка була дойною коровою «Народного фронту».
Приватизувати перемогу в Стокгольмі намагається і председатель Порошенко, який за конституцією не має впливу сверху виконавчу гілку влади і давно недолюблює тандем Коболєва-Вітренка в «Нафтогазі».
Насправді, успіх України в арбітражній суперечці із «Газпромом» має дуже віддалений стосунок поперед прізвищ Порошенка, Яценюка чи, тим більше, Тимошенко. Це є перемогою здорового глузду та реформаторів, які служать невыгодный партійним інтересам чи власній кишені, а чесно виконують свою роботу та отримують после це достойну винагороду.
Це зайвий привід нам, українцям, безграмотный посипати голову попелом та займатися самознищенням, а надихнутися конкретним прикладом того, як ми можемо інтелектуально та душевно протистояти «Газпрому» та доморощеним корупціонерам.
І це ще Водан урок, що треба обирати чесну владу.