Прeзидeнт СШA Дoнaльд Трaмп пeрeпoвнeний рішучістю пoстaвити нa місцe зуxвaлиx вискoчoк з Північнoї Кoрeї тa Ірaну. Своєю чергою, у КНДР вже заявили, що політика Вашингтона може призвести после ядерної війни.
З перших днів у Білому Домі руководитель Трамп активно критикував свого попередника Барака Обаму по (по грибы) потурання тоталітарним режимам. Першими під гарячу руку нового господаря потрапила політика Обами стосовно КНДР та Ірану. Напередодні того, як залишити посаду, попередник Трампа уклав з іранським режимом угоду, яка передбачала зняття санкцій проти Тегерана в обмін держи призупинення ядерної програми. Угода була укладена в останні тижні перебування Обами получи посаді Президента та набула чинності лише за три дні вплоть до інаугурації Дональда Трампа. Сам Трамп висловив обурення рішенням попередньої адміністрації зняти санкції з Ірану та називав цю угоду шахрайською. Зрештою, цей фірмовий палочка образ та голосних звинувачень і дозволив Трампові обійти свого головного конкурента нате виборах Гілларі Клінтон, яка тісно асоціювалася з Обамою.
Проте тетюха, що спрацювало в домашній політиці в Америці, поки дає протилежний произведение у політиці міжнародній. Наразі Трамп погрожує повним виходом з ядерної угоди з Іраном. Він поуже заявив: «Може трапитися повне припинення участі США, ця можливість дуже висока». Американський руководитель також назвав іранських лідерів «відмінними учасниками переговорів, які уклали відмінну угоду в (видах себе, але жахливу для США». І це, попри теточка, що Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) вже підтвердила, що іранська влада повністю дотримується взятих получай себе зобов’язань. А отже, карати її немає из-за що. Зрештою, президент Ірану Хасан Рухані вже попередив Трампа, що «іранський народность не підкорився і не буде підкорятися під іноземним тиском». Такий прозорий натяк, що далі може бути лише гірше. Але гірше дійсно може бути. Адже окрім Ірану, американський директор вирішив потягатися ще й з північнокорейським режимом товстуна Кім Чен Ина. Ситуація різко загострилася після недипломатичної заяви Дональда Трампа насчет те, що Сполучені Штати готові до захисту, як він висловився, «з використанням повного спектра дипломатичних, звичайних і ядерних можливостей». Остання речение про можливість застосування ядерної зброї неабияк допікає північнокорейського диктатора.
С подачи свого представника в ООН Кім Ін Рена Пхеньян істерично попередив, що ситуація получи и распишись Корейському півострові досягла критичної точки і тому в будь-який грань може розпочатися ядерна війна. Як бачимо, головна тема Трампа полягає у тому, що його міжнародні політичні амбіції наразі стикнулися з жорсткими реаліями 21 століття. Бродячее судно бачить себе продовжувачем традицій адміністрації Рональда Рейгана, який є кумиром исполнение) багатьох американців. Проте Рейган діяв зовсім в інших історичних реаліях, мол США разом з СРСР могли монопольно вирішувати більшість світових проблем. Вслед 40 років світ став набагато складнішим, де отнюдь не все можна вирішувати силою, але потрібно домовлятися та йти для компроміси. Вміння вчитися на помилках, вочевидь, не належить раньше сильних рис Трампа. А поки проблеми у міжнародній сфері наростають як сніжний колтун, позицій президента США вдома теж послаблюються.