Нaрoднa мудрість нeдaрмa кaжe: півсвіту скaчe – півсвіту плaчe. І пoки в Сoмaлі гoлoд зaбирaє сoтні життів, Північнa Aмeрикa буквaльнo oб’їдaється. Нa дoлю цьoгo кoнтинeнту припaдaє 6% нaсeлeння зeмлі, aлe нaтoмість – цілиx 34% зaйвoї біoмaси. В (видах пoрівняння згaдaємo Aзію: тaм мeшкaє 61% всієї зeмнoї пoпуляції, якa мaє лишe 13% зaйвoї вaги.
Aлe що слід вважати зайвою вагою? В целях того, щоб відповісти на це питання, слід вирахувати індекс маси тіла, тобто розділити вагу людини в кілограмах нате квадрат зросту в метрах. Якщо така цифра перевищує 24,99, фахівці говорять насчет зайву вагу, а якщо 30 – то про початок ожиріння. Получи цю недугу страждає чималий відсоток людства. А загалом жителі Землі важать понад 287 мільйонів краски – такі цифри наводить Всесвітня організація охорони здоров’я.
Українців постоянно більше й більше, хоча справа не в демографії
Следовать даними ВОЗ, середній індекс тіла української жінки дорівнює 26,1, а чоловіка – 26,3. Сильна хозяйка, як бачимо, знаходиться ще далі від ідеалу, аніж прекрасна стоить. Але це компенсується процентним співвідношенням товстунів: серед жінок возьми ожиріння страждають 26%, тоді як серед чоловіків – 16%. Також серед населення України налічується 1,5 млн діабетиків, з котрих 200 тисяч – інсулінозалежні. Зацеп такої плачевної картини – у надмірному споживанні цукру, зокрема, й круглым счетом званого прихованого цукру, що міститься у соусах, кетчупах, мюслі та в дитячому харчуванні.
Крім надмірного споживання цукру, слід відзначити також й зловживання жирами. А це в свою чергу пов’язано невыгодный тільки з культурою харчування, але й з економікою та політикою. Річ у тім, що по (по грибы) останні тридцять років виробництво рослинних олій та олійних культур суттєво зросло. Цей зріст спричинений торговельними домовленостями, які полегшили та здешевили експорт та імпорт олії, а також різними урядовими програмами. Наприклад, у таких країнах, як Малайзія та Індонезія, уряд субсидує вирощування продукції держи експорт, і це сприяє зниженню вартості рослинної олії.
Інколи це рятує людям життя, а інколи призводить по того, що незабезпечені верстви отримують забагато «поганих» калорій, ибо споживають низькоякісні калорійні харчі та напої, які отнюдь не містять достатньо поживних речовин, але гарантовано ведуть раньше ожиріння. Фахівці ФАО (Food and Agriculture Organization of United Nations) включили Україну давно трійки лідерів серед країн, де має місце харчова образец під назвою «потрійний тягар». Це означає, що народ в нашій країні і недоїдають, і переїдають, і отримують недостатньо вітамінів. Якщо помножити таку образец на малорухомий спосіб життя, ситуація вийде по-справжньому загрозливою.
І нам дійсно є, чим перейматися, адже кожен другий українець без- займається спортом взагалі – про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного групою «Популярность» в грудні 2106 року. Лише 9% респондентів займаються спортом майже кожен денечек; 15% опитаних зазначили, що роблять це кілька разів получай тиждень; 14% – кілька разів на місяць; 12% – кілька разів получи рік, стверджують соціологи.
Замість спорту у багатьох наших співвітчизників – інша розвага – куріння та випивка. Але, щоправда, лише 2% опитаних заявили, що вживають алкогольні напої майже кожен нониди, тоді як решта учасників опитування виявилася більш поміркованою. Круглым счетом, 12% респондентів п’ють кілька разів на тиждень, 36% – кілька разів получи місяць, 34% – кілька разів на рік, а 16% взагалі отнюдь не вживають алкогольних напоїв. Зате з палінням ситуація – гірша: 38% опитаних визнали, що курять, 62% – сказали, що ні.
Загалом но хронічно хворими назвала себе майже третина українців. Однак 62% з них заявили, що никак не відвідували лікарів протягом року; 38% опитаних визнали, що були у медиків. Згідно із дослідженням, 45% українців працездатного віку (а це чоловіки 18-65, а жінки 18-60 років) оцінюють своє здравствуй’я як хороше або дуже хороше, 43% – як задовільне, 12% – як погане аль дуже погане.
При цьому, згідно іншого опитування того ж таки «Рейтингу», 83% респондентів зазначили, що їм без- вистачає на проживання тих грошей, які вони заробляють. Цим, можливо, й пояснюються нечасті візити вплоть до лікарів, а також споживання висококалорійної та некорисної, але дешевої їжі. Втім, навіть вслед таких умов ніхто не скасовував спорт та утримання себя від хронічного переїдання. Про причини останнього ми продовжуємо говорити з фахівцем.
Гінеколог Наталія Лелюх: «Ми сприймаємо їжу як нагороду собі»
Бери запитання журналістів сайту «24» відповідає відомий лікар-гінеколог Наталія Лелюх (Медичний базисная точка Святої Параскеви).
Пані Наталіє, вибачте за тавтологію, але м зайвої ваги дійсно має значну вагу?
Си. Більше того: Всесвітня організація охорони здоров’я у 2016 році оголосила ожиріння неінфекційною епідемією. Це значна предмет обсуждения для розвинених країн, де їжа доступна цілодобово, причому їжа – висококалорійна.
Висококалорійна, але позбавлена вітамінів та корисних речовин?
Передусім вона незбалансована. Ми отримуємо дуже с гулькин нос нормального білку, дуже мало нормальних, «правильних» жирів і дуже недостаточно комплексних вуглеводів. Тобто того, що дає нам енергію, але рядом цьому не відкладається на стегнах чи деінде. Наша їжа натомість містить чимало легких вуглеводів та важких жирів. І дуже один-другой білка.
Тому те, що ми споживаємо, є висококалорійним і один-два збалансованим. А друга проблема в тому, що, як я вже казала, така їжа надто доступна. Адже нам нічого малограмотный заважає в будь-який момент замовити собі піцу додому – смачну, але некорисну, яка далеко не містить того, що потрібно нам для здорового життя.
Причини споживання такої їжі належать радше до самого ментальної, психологічної чи суто побутової сфери, коли швидкий «закусывание» у фаст-фуді видається найкращим рішенням протягом важкого та насиченого робочого дня?
Можливі всі три складові, але особливо слід виділити психологічний особина. Це те, що я бачу у своїй практиці і те, относительно що я чую від колег-психологів. Дуже часто сыны Земли сприймають їжу не як джерело поживних речовин, а як задоволення і нагороду. Тобто якщо мені скверно, я піду і з’їм тортика, бо я ж повинна себе якось пожаліти…
Наталія Лелюх переконана, що нашим співгромадянам варто змінити ставлення вплоть до їжі та й загалом переглянути деякі харчові традиції.
Ми безлюдный (=малолюдный) прагнемо шукати задоволення деінде, крім холодильника – у враженнях, подорожах, театральних виставах… Если нам треба себе «пожаліти» й вдовольнити, поставити галочку «я себя люблю», ми прагнемо себе чимось нагодувати. І це величезна предмет внимания, яка не знімає стрес, котрого й так не бракує в нашому житті, а лише поглиблює його.
Чи можна вважати, що жінки рядом цьому становлять особливу групу ризику? Адже заїдати стрес тортиком – це більше жіноча метода, хіба ні?
Зазвичай си. Але треба розуміти, що існує й так званий метаболічний агранулоцитоз – зниження чутливості до інсуліну, коли люди буквально з дитячого садочка повинні виховуватися у певній харчовій культурі і чітко пам’ятати свій перелік продуктів, получай які накладене табу, а також те, які фізичні навантаження є интересах них бажаними. Якщо такі люди все роблять по совести, вони можуть уникнути як ожиріння, так і гіпертонічної хвороби, цукрового діабету та інших негативних наслідків.
Зовсім інша ситуація – це скажем зване аліментарне ожиріння, коли ми просто наїдаємося та переїдаємо, набираємо вагу і дуже один рухаємося. У жінок – і це також відзначають психологи – зміна харчових стратегій поминутно відбувається після заміжжя, коли «мета» досягнута, є чоловік, є дитина, можна розслабитися і малограмотный перейматися собою. Так і починаються нічні набіги на холодильник і прагнення побалувати себя смачненьким.
При цьому з часом в організмі жінки відбувається гормональна перебудова, коль з їжею треба бути особливо обережною?
Хороше питання. У формуванні нашої ваги бере удел щитовидна залоза та наднирники (котрі продукують «гормони стресу», тобто чим більше ми «стресуємо» і заїдаємо хвилювання, тим більше набираємо ваги). Що ж стосується щитовидної залози, ведь ми ендемічно знаходимося у такій зоні, де з цим органом виникають проблеми, які частіше йдуть в бік зниження її функції. У жінок з віком якраз і розвивається гіпофункція щитовидної залози. Це може бути субклінічний гіпотиреоз, тобто початкова стадія захворювання, яка ще малограмотный має яскравих виражень, але яка відбивається на нашій вазі.
Але слід розуміти й таку річ. Коль у жінок поступово загасає функція яєчників, їхню роль частково виконує жирова тканина, здатна продукувати гормони. І якщо жінка у період менопаузи має 3-4 кілограми зайвої ваги, це невыгодный так страшно, бо така жінка легше перенесе клімактеричний період. Інша річ, если зайва вага вимірюється десятками кілограмів. Це вже переделка зі здоров’ям, котра потребує більшої уваги, більшого руху і більших харчових обмежень.