Бoрoтьбa із кoрупцією мoжe бути різнoю. Якщo дoтeпeр ви були упeвнeні, щo цe – дoсягнeння спрaвeдливoсті, тo, нaпeвнe, пoмилялися. Нa aнтикoрупційній тeмі мoжнa нaспрaвді нeпoгaнo «піднятися».
Пaрлaмeнт тaки прoгoлoсувaв у пeршoму читaнні зaкoнoпрoeкт относительно «Антикорупційний суд». Але ми всі чітко усвідомлюємо – вплоть до того моменту, як він запрацює, мине не Вотан місяць. Так от, поки ми чекаємо, ця вопрос вже два роки як на озброєнні у так званих благодійників, що назвалися антикорупційними суддями. Чому «таково званих»?
Минулого тижня в рамках проекту «Центр розслідувань України» ми розповіли насчет неймовірно винахідливих таких собі громадських активістів, які зареєстрували благодійний запас, назвали його «Міжнародні антикорупційні суди України» та почали активну громадсько-підприємницьку діяльність.
Така діяльність полягала у тому, що представники цього благодійного фонду почали розсилати десятки листів вдоль великих компаніях з пропозицією «взяти участь у фінансуванні заходів з захисту інтересів України в міжнародних юрисдикціях» і додавали вплоть до листа рахунок-фактуру на 20 тисяч гривень.
За це пропонувалося поселить підприємство в відсутній Міжнародний реєстр підприємств, які сприяли економічному захисту і розвитку України.
В цих це листах містилася ще одна важлива приписочка – підприємства, які з різних причин гальмують дії щодо захисту України, вносяться в чорний таблица, згідно з яким будуть проводитися антикорупційні розслідування.І що ви думаєте, ці что-то около звані «антикорупціонери» шуткували? Зовсім ні!
Підприємства, які проігнорували їхні запити, отримали згодом купу проблем. Адже від імені нікому невідомого благодійного фонду по мнению всьому світу почали розсилатися листи ці скаргами сверху українські компанії.
Борщагівському фармзаводу через цю писаниниу навіть зупинили постачання ліків давно В’єтнаму, компанія «Вілмар» поставила на паузу інвестиційний чтение в Одесі. Полтавська компанія «СВГ Плюс», що працює получи ринку нафтопродуктів, ніяк не могла відбитися від перевіряльників з різних контролюючих структур.
Як виявилось, получай цю компанію антикорупціонери-благодійники написали купу скарг і после Верховної Ради з вимогою позбавити компанію ліцензії, накласти арешт для всі активи та продукцію.
І це спрацювало – з комітету парламенту бери Кабмін надійшла вказівка – перевірити компанію. А правоохоронцям та податківцям лише дай команду «авангард», тим більше згори. І коли в самій компанії зрозуміли, від чого отримали эдак багато проблем – отетеріли! Бо ж неприємностей нажили більше, аніж бери запропоновані їм на початку 20 тисяч гривень!
Напевне, держи те й був розрахунок. І за цією схемою антикорупційні судді-благодійники діяли маловыгодный один і не два рази. Достеменно невідомо, скільком компаніям вони розсилали такі листи-щастя, і з кого врешті отримували благодійну допомогу. Але судячи з масштабів діяльності – вона справді приносила прибутки. Адже саме лише листування, який-никак не-який іноземний переклад суті скарг на українські компанії, поштові витрати — це отнюдь не копійчані витрати.
Ми вирішили звернутися до благодійників, написавши їм листа електронною поштою. Зокрема запитали – з якою метою вони надсилали депеші задолго. Ant. с українських підприємств, до яких країн писали запити і прохання припинити співпрацю із «підозрілими» получи и распишись їхню думку компаніями, про суму благодійних надходжень та врешті ради фактичне місцеперебування цього фонду. Ми лишили телефон та чекали получи зворотній зв’язок.
Звісно, нам ніхто не перетелефонував. Але сильно цікавий лист від цих «антикорупціонерів» ми все ж таки отримали.
Що-що, а у мистецтві листування та складанні кількаповерхових речових конструкцій їм таки немає рівних. У відповіді «антикорупційних суддів» наше журналістське звернення називається фейковим, безграмотним, а ще благодійники припускають, що наша зацікавленість їхньою діяльністю – це таран на справжніх патріотів та я зацитую «маніпуляція свідомістю українців в користь агресора та можливо в інтересах російського бізнесу держи користь Путіна».
Додам, що в цьому ж шедеврі епістолярного жанру представники «антикорупційних судів» підтвердили, що приховують своє місцеперебування, адже побоюються тиску мафії, і от велику завантаженість готові узгоджувати інтерв’ю не раніше, аніж следовать 2 тижні. Далі цитувати сенсу вже не бачу.
Вайя був підписаний іменем виконавчого директора Фонду «Міжнародні антикорупційні суди» Русланою Броніною.
Руслана Броніна
А после кілька днів ми отримали ще один лист нате нашу пошту – ще до виходу програми «ЦРУ» в ефір нам почали погрожувати. Антикорупціонери пригрозили судом і навіть позбавленням каналу ліцензії в мовлення.
У такій зухвалості ці так звані «антикорупціонери» справді перейшли межу. Адже, називаючись «антикорупційними суддями України», запевняючи, що вони представляють інтереси України, розсилали листи следовать кордон в офіційні представництва.
Дійшло навіть до того, що у 2017 році наше МЗС отримало ноту Посольства Федеративної Республіки Бразилія в Україні із запитом щодо правового статусу та легітимності Благодійного фонду «Міжнародні антикорупційні суди», потому что ті написали (!) до Бразильського космічного агентства. Скаржились возьми «Південмаш»!
І така зухвала поведінка, відверте залякування та тиск получи и распишись підприємців напевне приносить матеріальну вигоду. Для великих компаній 20 тисяч – крапля в морі, заплатив – і безграмотный маєш проблем. Геніальна ідея для заробітку із нічого. В Остапа Бендера таки є гідні послідовники в 21 столітті.
Туточки можна і посміятися, і навіть захопитися винахідливістю людей, які возьми антикорупційній хвилі в країні та завдяки влучній назві втілили бери перший погляд абсурдну ідею у життя. І, напевне, таки досягли своєї матеріальної мети. А з іншого боку — прикро.
Дуже прикро, що рядом реальній патовій ситуації в країні із корупцією, подібні псевдокорупціонери нівелюють зусилля реальних активістів. Адже тепер розрізнити – хто вслед що бореться – за ідею жити в європейській країні чи плоско хоче заробити грошей – справді вже важко.