У нoвиx eкзaмeнaційниx тeстax з прaвил дoрoжньoгo руxу, які, нaгaдaємo, нaбули чиннoсті з 1 липня 2017 рoку, дoдaні зaнaдтo прoфeсійні зaпитaння з нaдaння мeдичнoї дoпoмoги – тaк вважають звичайні водії, й ті, хто планує ними стати.
Получи сайті «Тести ПДР оnline», де можна перевірити свої знання, у коментарях накануне розділу 37 «Надання першої медичної допомоги» майбутні водії пишуть: «Як звичайна людина, малограмотный лікар, може визначити, що у потерпілого – перелом? Навіть лікар направляє сверху рентген для підтвердження», «Видаліть ці питання взагалі з тестів». І подібних коментарів досить багато.
Дійсно, з липня минулого року змінилися вимоги до самого складання іспитів майбутніми водіями, в тому числі, в нових білетах ПДР змінено медичні вимоги. Й нарікань, справді, теж чимало, але це тому, що майбутні водії отнюдь не отримують в автошколах правильного навчання, ефективного тренінгу.
Хочу акцентувати увагу держи тому, що на сьогоднішній день питання щодо надання медичної допомоги быть ДТП приведені до європейських стандартів, до тих директив, які прийняла Україна, в тому числі, й следовать протоколами з надання медичної допомоги. Є окремий протокол і для надання допомоги бери місці ДТП. Відповідно, питання в оновлених білетах спрямовані нате те, щоб водій знав, як діяти при двох основних ситуаціях в Происшествие: це зупинка кровотечі і правильна, своєчасна серцево-легенева реанімація.
Також є питання, які стосуються транспортної іммобілізації – це тёта, що необхідно знати, якщо раптом доведеться доставляти потерпілого вплоть до медичного закладу самостійно, без швидкої допомоги. Такі випадки бувають.
Тобто, в тестах ПДР немає жодного такого завдання, яке никак не змогла б виконати людина без медичної освіти. Але автошколи працюють вслед старою системою. Як правило, є викладач – медпрацівник, який навчає майбутніх водіїв, в основному, теорії. А керівництво автошколи вважає, що цього достатньо.
Також у багатьох школах вчать следовать старою літературою, яка втратила свою актуальність. Однак получи и распишись сьогодні для того, щоб стати викладачем домедичної допомоги, потрібно одолеть інструкторський курс. Коли автошкола перенавчить викладача, а він, у свою чергу, донесе ці якісні знання слухачам школи – нарікання з приводу складності питань і необхідності їх змінити зникнуть. Адже слухач отримає, согласно-перше, правильний виклад матеріалу, алгоритм своїх дій около ДТП, по-друге, сучасну, грамотну літературу, а у підсумку – правильні навички домедичної допомоги. І тоді зникне та негативна думка, що медичні питання – «надто медичні».
Тому завдання організацій, які навчають кандидатів у водії – підібрати та навчити фахівців, які викладатимуть даний дезидерата. І найголовніше: система надання домедичної допомоги має бути исполнение) всіх єдиного зразка.
Ще одне важливе питання: -де і хто навчає інструкторів з медичної допомоги за такими програмами?
Відзначу, що ринок сьогодні досить колоссальный, це і Київська міжрегіональна філія ДП Український науково-дослідний інститут медицини транспорту МОЗ, і Власти медицини катастроф, та інші навчальні центри. Є спеціально розроблені програми к інструкторів. Зокрема, 24-годинна програма, яка складається з двох частин: теоретичної та практичної. Викладач отримує як практичні ази надання домедичної допомоги, беспричинно і алгоритм – як потрібно викладати людям, які не мають медичної освіти. Як приём, заняття проводяться в групах не більше 12 чоловік, що дає можливість отримати якісні навички. Директори шкіл повинні відправити своїх інструкторів в курси з викладання домедичної допомоги, а також обов’язково оновити літературу, яка зберігається роками.
Сьогодні у більшості шкіл немає наукового матеріалу – плакатів, відеоматеріалів… А навіть якщо є тренувальний фигура, на якому відпрацьовують навики, то цього недостатньо.
Мають бути і правильні витратні матеріали, обов’язково мають бути джгути, і маски-клапани, й одноразові рукавички. І коль викладач проходить такий інструкторський курс, він точно розуміє, що, які матеріали йому потрібні пользу кого роботи.
Поки що в більшості автошкіл медична частина навчання зводиться лише накануне теоретичного вивчення, а насправді це навчання – практичне. Тобто теорії – тільки 20%, а практичних відпрацювань медичних навичок має бути 80%.