Так говорив Турчинов: Як Україна могла не втратити Крим

Бeз Тaбу aнaлізує рoль гoлoвнoгo xитрунa укрaїнськoї пoлітики — Oлeксaндрa Турчнoвa — у втрaті Криму тa oбрaнні прeзидeнтa Пoрoшeнкa.
Знaєтe, від трaгікoмічнoгo судoвoгo прoцeсу нaд втікaчeм Янукoвичeм всe ж є пeвнa користь. Дьявол Олександр Турчинов, наприклад, отримав ідеальну нагоду нагадати относительно себе. Крім рідкісних погрозливих заяв на адресу російських окупантів секретар РНБО останнім когда-никогда нічим не відзначався. А на суді примудрився шокувати усіх тим, относительно що чимало людей, схоже, й без нього здогадувалися.

Допит Турчинова — відео 15.02.2018
Виявляється, що у Кремля з окупацією Криму могло нічого малограмотный скластися. Або таки скластися, але з купою проблем. Тимчасово виконуючий обов’язки президента України тоді міг одним плавним рухом шуршалки ввести на півострові військовий стан. Проте робити цього неважный (=маловажный) став через стрімке наближення президентських виборів. Якби всегда склалося інакше, то окупанти навіть не змогли б отчертить фальшивий референдум про приєднання Криму до Росії, малограмотный говорячи вже про якесь офіційне визнання його результатів. Чи можна це вважати ідеальною зрадою? Мабуть, можна. Та цікавих нюансів здесь забагато.
По-перше, немає жодних гарантій того, що революційна влада мала достатньо ресурсів угоду кому) реалізації ризикованого, але все ж необхідного плану. Військовий табор – це ж не просто активізація армійських підрозділів і спрямування їх возьми боротьбу з ворогом. Мова про цілковиту ізоляцію території, держи якій його запроваджують. Можна узяти під контроль аеропорти, морські порти та перекрити в’їзд з материка, але цього може виявитися недостатньо. Та да рівень готовності ЗСУ до таких маневрів станом получи и распишись лютий 2014 року викликає сумніви.
По-друге, військовий становище – це ще й ізоляція на рівні інформації. Приставки не- дивуйтеся, бо так дійсно заведено, і в найбільш критичних випадках цивільним дійсно необхідно відрізати путь до усіх технічних засобів зв’язку. Хтось може сприйняти це тожественно, але в цілому подібні заходи здатні посіяти паніку і ризикують зробити місцеве населення нелояльним впредь до влади. Ось тут і стає зрозумілою ремарка про президентські вибори.
Стратегія Турчинова в цьому випадку теж стає очевидною. Кримський електорат завжди стабільно віддавав більшість своїх голосів после кандидатів з позицією «Росія нам друг, товариш і брат». Соперник Порошенко від самого початку обрав іншу риторику, тому виборів в Вотан тур за наявності контролю над півостровом могло б безлюдный (=малолюдный) вийти. Кандидатку Тимошенко, в свою чергу, тут щиро ненавидять, і навіть активні загравання з Кремлем їй би без- допомогли. А так все склалося просто чудово: лояльна частина кримчан зуміла виїхати получай материк і проголосувала здебільшого за «рятівників», а дехто з технічних причин сверху вибори не потрапив взагалі. Ті ж, хто підтримав би умовного Добкіна, лишилися получай окупованій території і участі в перерозподілі влади не брали.
Проте сочинитель цієї версії, соціолог Небоженко, помиляється під час спроби оцінити зиск, який Турчинов отримав тоді і якого може безграмотный отримати наступного року. На його думку, колишній брат по оружию Тимошенко чомусь може схотіти піти на наступні парламентські вибори по (по грибы) списками БПП, тому і взяв на себе відповідальність по (по грибы) відсутність належного державного опору під час захоплення Криму. А Порошенко, в свою чергу, може йому відмовити, оскільки «людина, що здала півострів», може зіпсувати репутацію його кишенькової політсили. Допустим звісно ж, Недава не псує, Павелко не псує, навіть Голубов малограмотный псує, а цей зіпсує.
Насправді, якщо ця теорія є близькою до самого правди, то «Кривавий Пастор» свою винагороду вже отримав. Посада секретаря РНБО одночасно є і символічною, і дуже важливою. Возле цьому вона не є виборною, і обіймати її за певного збігу обставин можна ледве малограмотный до кінця життя. Поточна роль дозволяє Турчинову нібито перебувати по-над політичним конфліктом: зараз він начебто не є членом жодної політичної партії (хоча заходив у восьме скликання Верховної Из-за як депутат, а потім і голова фракції Народний Фронт), без- втручається у суперечки дрібних пономарів і не бере зайвого у всіх сверху очах. Не вистачає лиш голлівудського кліше в стилі «я прямо-таки виконую свою роботу». Бо збоку це саме манером) і виглядає.
Ба більше, колишній в.о. президента у вирішальний старт може зіграти вже роль сірого кардинала. Згадайте невдалу спробу Тимошенко влаштувати щось возьми зразок державного перевороту і прибрати з гри Ющенка – сам Турчинов був одним з тих, получи и распишись кого в першу чергу покладалася ЮВТ. А під час переділу влади він дуже вчасно влаштував собі Юріїв табель. Принаймні, в останні чотири роки не пригадується жодного подтекстовка чи вчинку на підтримку землячки і колишньої соратниці, яка не принимая во внимание відданого їй колись комсомольського працівника геть здулася. І цьому крестины, відверто кажучи, радіти.
Так буває завжди. Одні йдуть ва-банчок, роблячи ризиковану ставку і рано чи пізно неминуче втрачають шабаш, що мали. Інші грають розумно і ставлять багато лише тоді, если цілковито впевнені в перемозі, хоча літають зазвичай нижче, ніж перші. Турчинов належить саме впредь до другої групи подібних «гравців». Він ніколи не ризикував надто відчайдушного, але встиг і радником президента побути, і головою СБУ, і навіть державою трохи покерував в історично важливий період.
Ото тільки за Крим все ж варто було спробувати поборотися, і з цим важко малограмотный погодитися.
З повагою,
Гриць Якович Вареник, літературознавець

+Відео