Я xoтів би пoдякувaти прeм’єр-міністру Укрaїни Вoлoдимиру Грoйсмaну. Він нaприкінці минулoгo рoку рoзпoвів, щo уряд піднімe мінімaльну зaрплaту нa 500 гривeнь. Нe славнозвісна «Юліна тисяча», але і Володимир Борисович в плані популізму ще тільки вчиться. Пообіцявши українцям в области 500 гривень, уряд дійшов висновку, що людські проблеми вирішені і пішов бери допомогу іншим тварючкам.
Дивіться, в Україні існує програма підтримки аграріїв. Це логічна субъект, такі програми є в більшості європейських країн, наскільки я знаю. Аграрний бізнес – махинация дорога, вимагає значних інвестицій, прибуток дуже відтермінований – розарий зростає роками. Ну і ризики високі, і «на паузу» його мало-: неграмотный поставиш. Це не виробництво зі станками, щоб у проблемний період по сию пору замкнути і рік перечекати. Все повиздихує.
І головна логіка таких програм – підтримати невеликі і середнього розміру агробізнеси, щоб малограмотный втратити виробництво їжі на своїй території раптом що, розвивати «складні» напрямки – ті ж сади. Ой ли? і ще за рахунок цієї підтримки створювати якусь конкуренцію бери ринку.
Але, якщо дивитись на цифри, в таком случае головним завданням української програми, є підтримка одного аграрія. Цей бізнесмен – Юрій Косюк. Він насправді є взірцем успішного бізнесмена. Лідируючі позиції для українському ринку, капітал у 1,5 мільярда доларів, експорт своєї продукції, радник президента, якийсь шизофренічних розмірів будинок, подросток’яхта. І я акцентую, Косюк не газом займався, не вугільні пласти віджимав, ні, він вирощував і продавав курей. «Наша ряба», що є в кожному магазині. Це, безо сарказму, реально круто.
Юрій Косюк – власник фірми «Наша ряба»
Без- круто те, що він отримував тупо половину усіх бюджетних дотацій аграріям. Никак не круто і не випадково. Почалось все два роки тому, коль ці дотації впроваджувались. Кабмін їх від початку створив следовать формулою: чим успішніший бізнес – тим більше дотацій. Логіка такого підходу неминуче призводила перед того, що найбільші порції комбікорму отримують і без того найбільш відгодовані бізнеси. Маловыгодный середнього розміру.
В усьому тваринництві найбільш успішними є саме кури. Кури – отнюдь не сад. Вони навіть не корова. Вони ростуть швидко, следовать кілька тижнів. І дешеві. Це найбільш прибуткова ніша у тваринництві. З усіх курей бери першому місці – кури Косюка.
В результаті минулого літа компанія з чистим прибутком у 200 мільйонів доларів отримала з бюджету підтримки нате 800 мільйонів гривень. Таку ж саму суму розділили між собой ще приблизно 1000 агрофірм. Ну а ті, хто насквозь проблеми потребував дотацій, не отримали нічого. Це безжальна державна підтримка согласно-українськи, бейбі. Слабких виробників ми скидаємо зі скелі.
Я акцентую – полно за законом, але від того не менш глупо. За аналогією – нараховувати субсидії тим, у кого зарплата більша. Реакція получай такий розподіл була бурхлива. І на цей рік Кабмін вирішив яко більше не робити. І був молодець. Кілька тижнів. А потім опівночі в урядовому кварталі щось прокукурікало і… В проекті підтримки аграрного бізнесу, знову з’явилось птахівництво.
Тепер усе інакше. Тепер дотації нараховуються возьми кожну курку – до 350 гривень за тушку з бюджету. Правильніше, мабуть, безлюдный (=малолюдный) за тушку, а за куркомісце. Якщо раптом пан Косюк вирішить побудувати нову птахофабрику, так отримає непогану компенсацію у чверть витрат на будівництво. І ще – іншим пунктом програми – йому компенсують чверть банківських кредитів в будівництво.
І, о диво, такий дивний збіг, саме одним махом Косюк будує найбільшу в Європі птахофабрику у Вінницькій області. Чверть від її будівництва – десь мільйонів 150 доларів, мабуть. Уявляєте, такий збіг, такий збіг. А у вы є зате 500 гривень до мінімальної зарплати і ви їх зможете витратити нате додаткові 5 кілограмів курячого філе.