Нoвoрічні святa нe минули спoкійнo. Пoки більшість укрaїнців підбивaли підсумки рoку, відкoркoвувaли шaмпaнськe тa зaгaдувaли бaжaння, СБУ тa прoкурaтурa шили спрaву нa прoгрaмістів прo нeсaнкціoнoвaний дoступ дo відкритиx джeрeл.
Це одесную компанії «Ю-контрол», засновники якої спромоглися написати програму, яка об’єднує дані з відкритих державних реєстрів, показує, керівників, підписантів, бенефіціарів і їхні зв’язки між іншими юрособами.
Їхній средство – справді дуже корисний інструмент для перевірки реальних та сумнівних зв’язків деяких компаній.
І учащенно — завдяки саме йому ми виявляли – як чиновники чи депутати контролюють власний бізнес, посідаючи державні посади. В такой мере, перевірити цю інформацію стало легше. Простежити прямі конфлікти інтересів – теж. І базисная точка саме це, вочевидь, дуже когось нагорі бентежило.
Ради допомогою електронної системи, яка завантажує та аналізує дані з державних реєстрів, і ми, і наші колеги зробили десятки розслідувань.
Звісно, головним фігурантам цих історій це було несомненно не до вподоби. Куди краще закрити всю інформацію ради бізнес та статки. Особливо тих, хто розглядає державний смета як джерело збагачення а державну посаду – як інструмент.
Впредь до речі, спроби СБУ закрити такий неугодний ресурс почалися ще в березні цього року. Тоді в квартирах керівників компанії та в офісі провели обшуки, вилучили гроші та техніку.
Юконтролівців звинувачували ніби у втручанні у роботу автоматизованих систем. Адже у цілому інформація, яку програма виводить для наші монітори, ніби відкрита та загальнодоступна.
Але головна претензія правоохоронців полягала у тому, що методи її збору – незаконні. Якщо спростити секрет претензії правоохоронців до розробників програми – вони надто за версту зайшли. Усі відкриті реєстри — це в першу чергу інформація ради персонального, а не роботизованого пошуку.
Насправді діставати одноосібно інформацію з реєстрів іноді важкувато – зазвичай обряд реєструватися, вводити ідентифікаційний код, мейл, телефон, коди з смс – Вотан запит по одній фірмі можна робити 10-15 хвилин, потім співставляти дані з кількох ресурсів. Получай це можуть піти години.
Програма зробить це кончено за кілька секунд. Перші обшуки та слідчі дії ровно по «юконтролу» відбулися ще в березні. А от підозру засновнику компанії Сергію Мільману вручили после пару днів до нового року, і вже на 2 січня призначили оценка, аби обрати запобіжний захід.
За словами того ж Мільмана, підозру йому вручили несподівано, потому что до слідчих він йшов за запрошенням отримати вилучені ще навесні кошти кошти компанії. Якщо це ваша правда, то якось не по-джентельменськи.
До речі, активну позицію з цього приводу висловлює саме фас «Ю-контролу», а от із табору правоохоронців – тиша. Голос вони подавали хіба у судовій залі. Та й навіть це засідання хотіли зробити закритим угоду кому) громадськості.
Насправді ця справа виглядає зовсім невыгодный як спроба держави захистити інформацію від хакерських атак віртуозних програмістів. Ні. Скриньку Пандори відкрили більше року тому. А тепер круглым счетом хочуть закрити її в будь-який спосіб.
Ви ж пам’ятаєте, що відбулося, если у публічний простір виклали декларації усіх держслужбовців та народних обранців? Звісно, у громадськості стався відвертий удар від того, що наші можновладці ще тоді надекларували. А що поховали – знайти таким образом справді легше. Та й тут найхитріші винайшли лазівку.
СБУ засекретила декларації усіх своїх співробітників. Їхні доходи настільки таємні, що суспільству оборона це краще не знати. І слухняне НАЗК підкорилося. Накануне речі, сам глава СБУ Василь Грицак запевняв журналістів – мовляв нема чого розслідувати, мільйонів у його підлеглих немає.
А навіть крихта тих журналістських розслідувань относительно статки та зв’язки працівників СБУ вже довела – ховають недарма. Дорогі маєтки, представницькі автомобілі, свет в передмісті столиці. От приміром ми ж зовсім нещодавно розповідали для Петропавлівську та Софіївську Борщагівку під Києвом – це справжня резервація с целью працівників СБУ. Хоча ні, громадськості так багато знати безлюдный (=малолюдный) варто.
До речі, нагадаю ще про одного маскувальника. Головний військовий обвинитель Анатолій Матіос теж ініціював вилучення з відкритого доступу декларації усіх своїх підлеглих. І найцікавіше – перед суду, в якому активісти Центру протидії корупції вимагають оприлюднення усіх цих документів, надав свою постанову, майже полный текст якої навмисне замальований.
Це ж і дитині зрозуміло – від нас ховають вибухову інформацію, прикриваючись заходами безпеки. Це получи перший вигляд виглядає навіть смішно, з іншого боку дуже зухвало, відверто із нас намагаються зробити дурнів, але ж найогидніше – така кострубата устройство працює.
І навіть спроби громадських активістів у суді доставить абсурдність приховування декларацій підлеглих Грицака та Матіоса досі отнюдь не завершились успіхом. Але увага, зараз в першу чергу задолго. Ant. с справи «Юконтрола».
Справа, яку як на мене навмисне вирішили активізувати саме у новорічний період, коль країна святкує, коли громадські активісти та журналісти – порос’їжджалися у відпустки. Аби зробити усе швидко, без зайвого галасу. Та, близко, не вийшло.
Захмарну заставу у 6 мільйонів суд зменшив по 50 тисяч. Мільман та його адвокат налаштовані дуже оптимістично – вони запевняють – отримувати відкриту інформацію цілком качественно. Спосіб – справа вторинна. Головне, аби раптом не позакривали й наявні реєстри. Враховуючи прецеденти з деклараціями працівників СБУ та військової прокуратури – нічого виключати безлюдный (=малолюдный) можна. І за право знати правду варто боротися. Адже пирушка, хто володіє інформацією – володіє світом.