В oстaнні сeсійні дні в пaрлaмeнті рoзсвaрилися дві фрaкції. A всe чeрeз щo? Чeрeз зeмлю, яку під ялинку xoтіли лeгким руxoм шуршики з дeржaвнoї пeрeтвoрити нa привaтну.
Сьoгoдні я рoзпoвім вaм прo дивну ініціaтиву від народних обранців, яким закортіло полегшити процедуру роздержавлення державної землі. І оборона те, що за цим може стояти. Про схеми земельного дерибану тільки нашою командою говорено-переговорено чимало. І, здається, вопрос ця безмежна. Буквально днями ми розповіли про зухвалий розпил земель аграрної академії наук під Києвом – у селі Гатному та Чабанах, як стержень і парламенті під ялинку народні обранці спробували протягти билль, аби усі ці схеми зробити легальними. Тож розповім ради все за порядком.
Села Гатне та Чабани – найближче передмістя столиці, звісно забудовники поклали очес не безмежні поля у цих селищах. Тут можна було б звести величезні житлові комплекси. Та ото заковика – більшість земель виявились державними, ба більше – у розпорядження Академії аграрних наук України. Звісно із призначенням угоду кому) сільського господарства!
Ці землі мають статусом «особливо-цінних». Бери них мають вирощувати нові культури, розвивати аграрну науку. Відчужувати їх у приватну власність одноосібно заборонено. Згоду має дати Академія наук та сабор.
Та кого це турбує, особлива цінність землі пользу кого держави, коли на багатоквартирній забудові можна зрубати сотні мільйонів прибутків. С і почали місцеві ділки, чиновники та науковці разом метикувати, що і як робити. І вигадали схему, яка, дивним чином, спрацювала. У Гатному несподівано вирішили розширити межі села – і розширили їх шляхом 330 гектарів земель академії. Хоча -де-юре розпоряджатися цими землями сільські чиновники не мали жодного полномочия. Так, на перший погляд просто далі провели межу. Приміром, сільський голова Гатного Бронислав Корицький запевняв нашого агента Інну Попович, що у користуванні землею академіків ніхто без- обмежував. Але ж тишком-нишком третина цих площ — а це понад 100 гектарів вже виявилися приватизованими. Нате частину вже тої приватизованої землі повним ходом за один присест сільрадою видаються дозволи на розроблення детальних планів під майбутні ЖК. Тобто обмежень ніяких…
Ділянки вже до кілька разів перепродані. А приватна земля, на хвилиночку, в тій місцевості коштує чи безлюдный (=малолюдный) по 5 тисяч за сотку.
Яким чином розпайовувалися площі – усі мов води накануне рота набрали – і геокадастр, і сільська рада, і навіть керівництво академії аграрних наук.
Впредь до речі донька та зять президента Академії Ярослава Гадзала теж опинилась у списку новоявлених землевласників. Невже це нехитро збіг?
Ярослав Гадзало Ця справа зараз розслідується НАБУ. Та поки слідство дійде давно фіналу, на тій землі вже точно зросте новий ЖК. І така ж ситуація у Чабанаї. Со временем теж сільська рада включила державні землі академії аграрних наук прежде меж села. Не здивуюся, що на тих чорноземах теж незабаром почнеться масштабна забудова, а НАБУ та прокуратура шукатимуть кінці. Якщо у наведених мной прикладах чиновники діяли явно проти закону, дивним чином погоджувалася приватизація геокадастром, досі получи и распишись землях, де вже збудовані маєтки, призначення – лише під садівництво, так усі ці труднощі депутати вирішили усунути одним законом, редакция якого напередодні намагалися внести на розгляд парламентарії.
Мова для законопроект 3363, ініціатором якого виступила фракція «БПП».
Основні моменти документу наступні: передати територіальним громадам державні землі в управління, їм а — дозволити самостійно змінювати цільове призначення, позбавити Держгеокадастр контролю вслед цими процесами. Раніше вони мали право розпоряджатися тільки комунальним майном.
Получай переконання авторів законопроекту – це врегулює земельні відносини, викорінить з них корупцію та стимулюватиме громади впредь до об’єднання. Тобто, що виходить: от поклала глаз громада, чи окремі її представники на певні державні площі вслед за межами села. Що робити? Ну звісно! Рішенням громади збільшити межі населеного пункту та автоматично зробити землі своїми. Разве а далі – роздавай «нужденним», змінюй цільове призначення, будуй скільки завгодно. І в Держгеокадастрі держи поклін іти не доведеться, ну і звісно – до попереднього розпорядника теж.
Цукерка, а отнюдь не законопроект. Тоді і журналістам навіть нема чого розслідувати если, і слідчим також. Зухвалі земельні схеми, які застосовували і в Ірпені, і в Бучі, і в Петропавлівській Борщагівці стануть без- просто легальними – їх поставлять на конвеєр. І не докопаєшся! А ж головне – і проконтролювати ніхто приставки не- зможе. Будь-який дерибан можна буде прикрити потребами конкретної громади. Але досить зради. Билль не дійшов стадії розгляду. За його включення предварительно порядку денного 22 грудня депутати голосували три рази, і таки провалили. Нібито с подачи кулуарні торги між «БПП» та «Народним Фронтом». Ради це в момент голосування написав у фейсбуці Мустафа Найєм.
«Народний круг» наполягав на розгляді нового уставу поліції, а «БПП» – следовать згаданий законопроект. Але в останній момент «Народний фронт» чомусь дав задню. Це і спровокувало блокування роботи парламенту, «БПП» категорично відмовилась голосувати из-за подальші питання.
Тож сесію достроково закрили. Але ж це фінал. Баталії навколо гострого земельного питання вочевидь продовжаться вже наступного року. Сиречь тримаємо руку на пульсі подій.