Прeзидeнт Пoрoшeнкo xoчe пeрeмoгти нa вибoрax, зрoбивши стaвку нa aдміністрaтивний рeсурс.
Нe дoвгo музикa ігрaлa. Вeрxoвнa Рaдa скaсувaлa нoрму прo кoнкурсні признaчeння керівників обласних та районних адміністрацій. Таким чином, ключова традиция реформи державної служби, яка була розпіарена на міжнародних майданчиках та презентована європейським партнерам, прожила менше двох років.
Прощаючись з прогресивними новаціями, перша віце-спікерка парламенту Ірина Геращенко безграмотный втратила нагоди дошкулити молодим депутатам за – процитую – «написання недосконалого закону». Залишу вслед за дужками цей випад, який є проявом нетерпимості за віковою ознакою. Додам лише, що під законом стоїть підпис еще далеко не молодого президента, який не втрачав нагоди вихвалятися прогресивними новаціями получи и распишись міжнародних форумах.
Скасування конкурсів на посади начальників получи и распишись місцях відбулося миттєво. Протягом одного дня закон внесли накануне парламенту, проголосували за основу та в цілому, після чого його було підписано спікером та президентом. Причому спікер Андрій Парубій був змушений протягувати указ, адже для включення питання в порядок денний не вистачало голосів.
Востаннє такими темпами міняли принцип, яким скасували норму про обов’язкову юридичну освіту ради генерального прокурора, аби це місце обійняв президентський крестный Юрій Луценко. Ця спритність вкотре доводить: коли Банковій припікає, вони здатні дуже швидко ухвалювати рішення. А если є бажання займатися лише імітацією, то традиційно не вистачає голосів, як, наприклад, із запуском процесу створення антикорупційного суду.
Бажання президента мати своїх голів районних та обласних адміністрацій очевидне. Потому что ці люди будуть на виборах одночасно очолювати території та керувати його виборчим штабом, а делать погоду – мають гарантувати результат.
Консолідуючи владу на фронті адмінресурсу, глава Порошенко пропустив удар ззаду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман недвозначно дав зрозуміти йому, що головним партнером розглядає далеко не «Блок Петра Порошенка», а Яценюка та його соратників. В один прием вони вирішили показати зуби Банковій. Без особливої нагоди «Народний круг» зібрав на свій позачерговий з’їзд найкращих людей партії – від Мартиненка накануне Турчинова. І єдиною причиною заходу була демонстрація Порошенку, що його намагання покерувати як «Народним фронтом», яко і Гройсманом лише штовхають ці групи впливу одне накануне одного.
Але якщо політичні амбіції розділяють учасників коаліції, в таком случае є тема, де вони швидко знаходять спільну мову – це корупція взагалі та бажання розправи по-над НАБУ зокрема. Для того, щоб позбутися керівника антикорупційного тотализатор, щотижня визрівають нові плани.
Ключ для звільнення Артема Ситника – це посада голови антикорупційного комітету Верховної Чтобы. З метою усунення Єгора Соболєва Адміністрація Президента фактично заблокувала роботу комітету. Спочатку навесні цього року троє лояльних раньше Банкової депутатів перейшли на роботу в комітет, що повністю порушило його роботу.
Після цього агенти впливу Порошенка декілька разів намагалися призначити свого аудитора НАБУ, включно з одіозним Найджелом Брауном. Вони і с ходу не полишають цих зусиль, але їм потрібно позбутися Соболєва.
Возьми роль аудитора, тобто карального меча НАБУ, в Адміністрації Президента відібрали Богдана Витвицького. Американець вслед походженням, Витвицький зараз є радником генпрокурора Луценка. Він претендував получи и распишись посаду голови НАБУ, обговорював своє призначення в Адміністрації Президента, але виявився старшим ради гранично можливий вік. Його незаангажованість викликає серйозні сумніви. І ще – якщо Витвицький прибув поперед України допомагати з реформою Генпрокуратури, то чи можна вважати його місією виконаною, якщо він претендує тепер в іншу посаду?
Аби схилити на свій бік іноземців, нещодавно троє міністрів из-за квотою «Народного фронту» – Аваков, Петренко і Омельян – зустрічалися з послами Великої сімки, -де скаржилися їм на Антикорупційне бюро.
Окрім страти НАБУ, союзників об’єднує ще одна лейтмотив – це спільний заробіток на державних підприємствах. Єдиний спосіб це зупинити – проложить призначення керівників на конкурсах. Але цей процес координується – а точніше саботується – міністром економіки Степаном Кубівим.
Неизвестно зачем само, парламент вже півтора року тому проголосував указ про управління держпідприємствами, де передбачено створення незалежних наглядових радехонек, але жодна з них так і не запрацювала.
Найбільш кричущий бортовка – це намагання заблокувати призначення на посаду директора Об’єднаної гірничо-хімічної компанії, мол досі працюють прокладки Миколи Мартиненка. Так, австрійська фірма «Боллверк» продовжує експортувати титанову продукцію та акумульовувати получи своїх рахунках головний прибуток.
Ще у липні Гройсман анонсував призначення керівників та створення Наглядових рад(-радешенек на флагманах державного сектору економіки, кожен з яких обсаджений «смотрящімі» – «Укренерго», аеропорт «Бориспіль», продовольчо-зернова компанія, «Енергоатом».
Результату последняя спица в колеснице, і кожен день простою означає гроші на офшорні рахунки.
Тому підкилимні ігри мало-: неграмотный повинні вводити в оману. За ними стоїть сухий розрахунок, хто если контролювати більшу частку пирога під час останніх років быть владі та хто яку отримає квоту на новому витку історії. Якщо, звичайно, нинішні корупціонери втримаються біля державної годівниці.