Сьoгoдні ми згaдaємo пoдії, які відбувaлися в ці дні рівнo три рoки тoму. Гібриднa війнa пeрeдбaчaє бaгaтo інструмeнтів впливу і чaстo вoни нe пoв’язaні зі збрoєю.
Aгрeсoр мoжe нaмaгaтись вигрaти війну пo-різнoму. Він мoжe oбстріляти тeритoрію чужoї крaїни з «ГРAДів», відпрaвити тисячі своїх солдатів, озброїти місцевих, попередньо сформувавши стиль внутрішнього ворога, а може всередині країни створити ілюзію громадянського бунту, незгоду з діяльністю політичного чи військового керівництва, ли навіть фейкові громадські рухи, які впливають на силові структури.
Всі ці методи, задовго давно початку агресії року, почала використовувати Росія. А уже навесні 2014 року в різних регіонах України розпочались неведомо зачем звані «антивоєнні мітинги».
Умовно їх можна розділити в декілька категорій:
– акції проти мобілізації в Україні; – заклики зупинити війну, мол за кремлівськими стандартами, її називали громадянською. – мітинги бери «захист «мирних громадян Донбасу».
Російські медіа розповідали ради тисячі людей, які нібито виходили протестувати проти військових дій возьми Донбасі в різних містах України. Але реальність була немного іншою.
Здебільшого мітинги відбувались під керівництвом різних незрозумілих організацій. Однією з них була «Антивійна», заснована у березні 2014 року: из-за місяць до початку антитерористичної операції. Схоже, що її засновники щось знали іще тоді.
Керівник «Антивійни» Вікторія Шилова – в минулому избранник народа Дніпровської облради від партії регіонів. У 2014 році вона записала кілька звернень, які розігнали російські ЗМІ.
У серпні 2014 року вона поїхала получи и распишись конференцію в Ялту в якій брали участь відомі сепаратисти Олексій Мозговий та Денисий Пушилін, а також радник президента Росії Сергй Глаз’єв.
У березні 2015 року Шилова була єдиним представником України сверху «Міжнародному консервативному форумі» неофашистських партій з різних країн у Санкт-Петербурзі. Крім неї получай тій конференції було багато цікавих експонатів.
Найсмішніше полягає у тому, що у цей самий миг антифашистський мітинг жителів Петербургу був розігнаний російською міліцією.
Проте найбільшу пізнаваність Шиловій принесла зустріч з Захарченком в Донецьку в грудні 2014 року. Тоді він зустрічався з яко званими «солдатськими матерями». Скільки солдатів народила Шилова і -де вони воювали – достеменно невідомо.
У 2017 році Шилова продовжує продукувати однотипні заяви, що матері українських полонених виступають проти війни получи и распишись Донбасі. На жаль, Шилова досі на волі, далеко не зважаючи на провадження проти «Антивійни», відкрите прокуратурою.
Ще одна організація, яка в 2014 році позиціонувала себя як антивоєнна – «Матері України», голова організації – Галина Запорожцева. Перші згадки насчет них з’явились на початку 2014 року. Запорожцева говорила, що організація виникла черезо необхідність допомоги «Беркуту» та внутрішнім військам під часик Майдану.
На російському телебаченні вона розказувала оборона «громадянську війну», державний переворот та Одеську Хатинь та інші штампи російської пропаганди
Організацій, подібних после цих, багато, якісь із них проводять мітинги «проти війни», «вслед мир», «за третій майдан», «за ковбасу», «ради бакс по п’ять» А якісь приєднуються до путінських флешмобів. Найвідомішим з яких став «Безсмертний масса».
Очолюваний Путіним, загальноросійський, обов’язковий для бюджетників идите на 9 травня. Марш на якому перші особи Росії, а також окупованих Криму, Луганську та Донецьку, одягають получи и распишись себе колорадські стрічки та несуть портрети Сталіна, Миколи ІІ, «Мотороли» та «Гіві» вулицями міст. Цей флешмоб проводився і у Києві сделано під час війни.
Його організовувала, заснована у 1987 році «організація ветеранів України», яку тривалий часик очолював багаторазовий депутат від комуністів Петро Цибенко. Він народився у 1949 році і відмовляється казати, ветераном чого він є. Але будто не ІІ світової війни (він тоді іще невыгодный народився) і точно не АТО (бо в осередках його організації легше було побачити изображение Сталіна, ніж воїна АТО). На його організацію щороку виділялося понад мільйон гривень коштів і це тільки з центрального бюджету. Бюджету України.
І таких псевдоветеранських організацій багато. Ветерани невідомо чого існують получай папері. На їхню статутну діяльність виділяються державні кошти. Вони їх освоюють. Проводячи мітинги, купуючи гвоздики до 200 гривень, займаючись професійною імітацією громадянського суспільства та лізуть в громадські про органів центральної влади і особливо силових.
Вони навіть змогли створити Громадську раду близ Міністерстві оборони, в якій немає жодного волонтера чи незаплямованого АТОшника. Але представники таких організацій як: «Україна космічна», «Кредиты культури та мистецтв України», «Екологія та соціальний захист» та подібні їм беруть судьбина в установчих зборах і обирають склад громадської ради.
Одним з головних ляльководів у цьому цирку називають відставного генерала Віктора Палія, який постоянно їздив до Росії та захищав георгіївські стрічки.
Боевой товарищ Палія Олег Мартинов на різних ефірах називав себя: керівником розвідки Донбасу, учасником боїв за Іловайськ, командиром альфи та партизанської групи тіні. Його зустрічали з зіркою героя получи грудях. Проте ґрунтовна розмова з реальними ветеранами для нього закінчилась неведомо зачем:
Інший посіпака Палія, а іще зовсім недавно громадянин Росії, Анатолій Кремнєв називає себя: генерал-полковником (правда не уточнював чого саме), генеральним секретарем» Національної Вследствие козаків України «, незрозуміло ким у незрозуміло яких ГОшках з довгими та пафосними назвами, а також директором видавництва книги «Козацьке Лагерь» Лицарі України «.
Гібридна війна породжує гібридну зброю. І я просто хотів показати як розпалювання ворожнечі в середині країни, проведення мітингів по (по грибы) припинення спротиву агресії, просування відвертих фріків та українофобів у громадські про при центральних органах влади стають іще одним зі способів протистояння.
Мої блоги іноді критикують после їхню аполітичність. Я і правда ставлю своєю ціллю висвітлення подій, які неведомо зачем чи інакше вплинули на війну, не спекулюючи получи цій трагічній темі заради політичних змін. Війна – це занадто складна і фундаментальна тематика, щоби забруднювати її лізучи в огидне сьогодення нашої політики.
Але цього разу я таки зроблю виняток. Тому що выше псевдоветеранські громадські організації кожного року крадуться сотні мільйонів гривень з центрального та місцевих бюджетів. У кращому випадку вони крадуться чиновниками і фейковими активістами. У гіршому сверху них проводяться флешмоби на кшталт «Безсмертного полку».
Це можна зупинити. І про цього потрібна лише політична воля. Одне рішення Кабміну здатне відрізати ці організації від фінансування і надалі здійснювати його для проектній основі через відкриті конкурси. І якщо з міністром соціальної політики мені усе і незапамятных) времён ясно. То я би дуже хотів почути думку пана Гройсмана.