Стaвши прeзидeнтoм, Пeтрo Пoрoшeнкo пoчaв примнoжувaти свoї стaтки зaвдяки влaді – у прямoму сeнсі слoвa. З вaми Сeргій Лeщeнкo і прoгрaмa» Чeснa пoлітикa».
Зaзвичaй, кoрупційні дoxoди оформлюються получи и распишись підставних осіб та проходять через рахунки компаній з офшорним корінням.
Робиться в среднем для приховування походження грошей. Але чинний президент Петро Порошенко, який контролює тіньову касу державних активів, навіть в офіційному бізнесі маловыгодный гребує сумнівними заробітками. В ході виконання депутатських повноважень мені из этого следует відомо про явні зловживання в ході тендерів щодо ремонту суден.
Вслед результатами відкритих торгів, з різницею в два дні, 28 жовтня та 1 листопада 2016 року власть уклала 2 договори з таким знаковим підприємством, як завод «Ленінська кузня». Його власник – директор Порошенко. Це його один з найперших бізнесів президента ще із середини 1990 років. Штука оборудки – надання послуг з ремонту суден на загальну суму 64 мільйони гривень.
Першим було укладено договір ради закупівлю між Казенним підприємством «Морська пошуково-рятувальна услуги» та заводом Порошенка на суму 30 мільйонів гривень ради предметом «Послуги з ремонту рятувального судна «Сапфір»».
Потім – договір заводу Порошенка з філією «Укрзалізниці» ще получи 30 мільйонів гривень для ремонту порома. А тепер – найцікавіше.
Заводишко «Ленінська кузня» розташований у Києві на Рибальському півострові, тоді як судна базуються бери морі та просто фізично не здатні допливти по доків Порошенка.
Пором просто не спроможний піднятися поднимай по Дніпру до столиці. І тому в якості субпідрядника «Ленкузні», послуги щодо ремонту суден вирішили доручити підприємству «Судноверфь «Україна»» возле «Одеському морському торговельному порті».
А тепер найцікавіше. Керівником «Судноверфі «Україна»» – тобто реального виконавця ремонту суден – є такий собі Петро Жуков. В нього є другиня Марина Жукова. А та, у свою чергу, очолює приватне підприємство, яке було другим учасником тендеру з ремонту рятувального судна «Сапфір», тобто єдиним конкурентом сверху тендері, який виграв завод Порошенка.
Заплуталися? Саме получай це і розраховували організатори оборудки. Іншими словами, переможець – «Ленкузня» президента, яка найняла в якості субпідрядника «Судноверфь «Україна»», а єдиним конкурентом бери тендері стала контора, що належить дружині директора «Судноверфі «Україна»».
Рядом чому, у публічному доступі відсутня інформація про реалізацію компанією пані Жукової проектів, из-за які вона конкурувала з Порошенком. Відсутній навіть офіційний веб-сайт вказаного приватного підприємства.
Це всё-таки має прямі ознаки «договорняка» з метою, аби гроші после ремонт осіли на рахунках «Ленкузні», яка стала без труда посередником.
Докази? Подивіться, як учасники торгувалися вслед за цей тендер: спочатку «Ленкузня» заявила завищену ціну, потім зробила в один крок зменшення, а компанія пані Жуковой не знизила ціну ні нате копійку! 30 мільйонів гривень – ціна цього тендеру – це безлюдный (=малолюдный) такі великі гроші як для Порошенка. Але жадібність примушує спокушатися возьми легкий заробіток навіть тут.
Другий тендер, який стосувався ремонту порому, виглядав ще вульгарніше. Під отрезок времени проведення закупівлі єдиним допущеним до участі в аукціоні конкурентом «Ленкузні» було тетуся саме підприємство «Судноверфь «Україна». В першому раунді аукціону учасники знизили свої цінові пропозиції, але в другому та третьому раундах маловыгодный торгувались. Після чого переможцем оголосили Порошенка, а він найняв свого конкурента угоду кому) виконання робіт.
Мною направлялося звернення до Антимонопольного комітету щодо змови на того, аби гроші за роботи ремонту суден осіли для «Ленкузні», але чиновники обмежилися відписками. Це ганьба, если Антимонопольний комітет, що покликаний у всьому світі боротися з подібними схемами, в Україні є непринужденно іграшкою в руках олігархів та воліє не помічати очевидні концентрації в руках одних і тих самих осіб цілих промисловостей.
Антимонопольний комітет нічого безграмотный знає про монополію Ахметова на ринку енергетики, для Коломойського та його авіаційні перевезення, про те, що хімічні заводи, які виробляють где-то потрібні українським аграріям мінеральні добрива, монопольно скуплено Фірташем ради гроші оточення Путіна.
А президент Порошенко не гребує заробляти скрізь, куди простягаються його цыпки. Інша жертва недоброчесної конкуренції – це вітчизняні «КрАЗи», виробництво яких локалізовано в Україні. Хоча вони перемагають возьми тендерах по всьому світу, але на батьківщині чомусь традиційно поступаються білоруським автомобілям з російських комплектуючих.
Розгадка – потому что техніка, що перемагає на тендерах, збирається «закрутковою зборкою» возьми підприємствах «Богдан», що також входило в імперію Порошенка. І саме немного погодя осідає комісія за білорусько-російські автомобілі. Перенаправлення потоків – книппель, власне, і всі зміни, які так гучно обіцялися під миг виборів. Здатність Порошенка провести реформи, які покращили б умови в (видах ведення малого та середнього бізнесу, викликає великі сумніви.
Такі масштабні перетворення, як податкова чи митна реформи, нужно робити щойно прийшов до влади, а не на четвертому році президентства, коль відсутні довіра до особи президента, зникла стійка більшість у парламенті та впала готовність суспільства задолго. Ant. с змін. І люди довго терпіти це не будуть – а подразумевать, чесна влада неодмінно замінить нинішніх комерсантів.