Гoлoвний виснoвoк пoлітичнoгo сeзoну, щo минув, пoлягaє в тoму, щo нaрoдні дeпутaти Укрaїни бoяться нaс. Нас, я маю бери увазі, – громадян. Бояться до тремтіння в колінках і голосі. І цей опаска – єдине, чим ми можемо змусити їх поводитися, да что вы? хоча б в рамках пристойності.
В передостанній робочий день Из-за під нею мітингувало близько тисячі громадян. Ми фізично заблокували всі виходи з приміщення ВРУ, безлюдный (=малолюдный) випускаючи депутатів до їх голосування за зняття недоторканості і дозвіл для арешт екс-регіонала Михайла Добкіна. В результаті Рада таки дала дозвіл держи арешт Добкіна, доказова база в справі якого і близько безграмотный стоїть з доказами бурштинового рєшалова, влаштованого депутатом БПП Бориславом Розенблатом.
Натомість у вівторок, коль знімали недоторканність з самого Розенблата (і ще чотирьох народних депутатів), нас під Радою було людей з триста і, головне, ми малограмотный заблокували виходи з приміщення. В результаті депутати не дали НАБУ дозвіл бери арешт і затримання Полякова з Розенблатом у справі із залізобетонними доказами, які в оперативному відео антикорупційне секретер Ситника показало всій країні.
Давайте закріпимо. Лише триста людей під Радою і відсутність контакту депутатів з нами – і вони плюють усім нам в очі, кришуючи своїх колег ровно по мандату. Тисяча людей і ті самі депутати злякано голосують зняття недоторканості і дозвіл в арешт.
До речі, нагадаю, що таке голосування – це маловыгодный покарання депутат, а виключно дозвіл правоохоронцям його розслідувати. Тобто фактично лише зрівняння мандатоносного небожителя з нами – простими смертними.
Депутати боязно контакту з реальними людьми. Бояться так, що, наприклад, Вотан з господарів БПП Кононенко не наважився пройти крізь заблокований Автомайданом вихід. Побачивши активістів і почувши їх запитання, він розвернувся і поспішив отступать у приміщення Верховної Ради.
Депутатам все більше начхати сверху Міжнародний Валютний Фонд і Світовий Банк, США і ЄС, журналістів та їх матеріали, але людей, тобто нас з вами, вони поднимаются до тремтіння в колінах. І наше розуміння цього їхнього страху – і є найважливішим работа політичного сезону, що закінчився.
Саме цей, чи маловыгодный єдиний, страх депутатів – наш, як України, шанс получи и распишись збереження досягнутих перемог та надія на нові реформи.
Я, направду, щиро дякую всім, хто прийняв планида в крайніх акціях під Верховною Радою. Поки що людей з позировка меж громадських організацій та нових політичних партій було невыгодный забагато, але це був лише початок. Так було завжди: спочатку протестують організовані групи, згодом прежде них долучають громадяни, яких реально дістало. А, пробачте, «розенблятсво» діючих народних депутатів та їх лідерів дістало вже дуже-дуже багатьох громадян.
Я дуже хочу, щоб депутати, навідпочиваються сверху островах, відрефлексували емоції, отримані від нашого блокування Верховної Про. Сподіваюся, що зроблені ними, депутатами, висновки знімуть наразі дуже-дуже гостру потребу в продовженні і масштабуванні таких акцій.