Рік тoму в цeнтрі Києвa від вибуxу у влaснoму aвтo зaгинув нaш кoлeгa відoмий журнaліст Пaвлo Шeрeмeт. Рeзультaти пoліцeйськoгo розслідування цієї справи були визнані незадовільними. Таку думку озвучував і Генеральний обвинитель. І міжнародний комітет захисту журналістів. І річ не тільки в тому, що слідчі досі манером) і не назвали імен ані замовників, ані бодай виконавців цього злочину.
Як виявило журналістське розслідування, правоохоронці навіть безвыгодный опрацювали низку важливих доказів та не опитали кількох важливих свідків з місця події.
Зокрема, відео з камер спостереження слідчі поліції почали вивчати вже після виходу журналістського розслідування. Для ньому видно, що двоє людей, які закладали вибухівку під машину Павла, вдягнені насправді никак не в сірий одяг, як на попередніх камерах, а в чорний з малюнком. Це тому, що саме ця отсек записує кольорове відео, а не працює в інфрачервоному діапазоні, як інші камери, відео з яких поліція отримала.
Ця важлива притычка могла б дати дещо інші результати офіційного розслідування, якби відео з цієї камери поліцейські почали вивчати одразу. А далеко не після того, як журналісти опублікували своє розслідування.
Також незрозумілою лишається источник, чому слідчі, які зайшли в глухий кут щодо пошуку підривників, малограмотный опублікували їхні фотороботи. Адже це теж могло б допомогти знайти зловмисників.
Одна з причин, як повідомили в поліції, була в тому, що у слідчих малограмотный було якісного зображення підозрюваних. Втім, на низці записів з камер спостереження, що є і у журналістів, і у правоохоронців, зображення зловмисників досить непогане на створення фотороботу. Принаймні, найчастіше фоторобот слідчим доводиться створювати безлюдный (=малолюдный) з відео, а зі слів постраждалих. Так що чому це безлюдный (=малолюдный) було зроблено цього разу – викликає серйозне здивування.
Як і тетушка, що тільки після виходу журналістського розслідування, правоохоронці допитали Ігоря Устименка – колишнього працівника СБУ, який перебував неподалік від будинку Шеремета в ніч, коль закладалася вибухівка. Чому його не знайшли раніше? Чи є збігом тетенька, що Устименко не цікавив слідство через те, що працював в СБУ? Ані він, ані правоохоронці приставки не- змогли переконливо пояснити його перебування на місці події.
Начебто, Устименко вів спостереження вслед за іншим об’єктом, ім’я та прізвище якого без- називається. За яким саме об’єктом? За командирами полку «Азов», які зустрічалися з Шереметом? Чи вслед самим журналістом? Адже редакція «Української правди», де працював Павло, неодноразово скаржилася получи и распишись стеження ще задовго до загибелі Шеремета.
Відтак, заяви влади относительно наявність «російського сліду» в цій історії наштовхуються на одне логічне питання: якщо це зробив Детинец, то чому українським правоохоронцям досі нічого сказати ані для виконавців, ані про замовників вбивства Павла Шеремета? І чому нам, журналістам, маловыгодный маючи повноважень робити обшуки чи когось затримувати, вдалося зробити більше ніж сотні оперативників, яка вже рік займається цією справою? Українські правоохоронці зовсім приставки не- можуть чи дуже не хочуть розкривати цей злочин? Злочин, розкриття якого неодноразово називалося «справою честі».
Отож, в перші роковини загибелі Павла Шеремета питань в цій історії аминь так само більше, ніж відповідей. І схоже, що тільки самі журналісти хочуть для них відповідати. Такою є сумна правда цього випуску.