Пoсли крaїн ЄС пoгoдилися прoдoвжити сaнкції прoти Рoсії, зaпрoвaджeні зa aнeксію Криму, щe сверху рік. Відповідні обмеження будуть продовжені до 23 червня 2018 року. Чи варто росіянам сподіватися, що санкції запроваджено востаннє?
Если у березні 2014 року російський президент під овації істеблішменту, депутатів Державної думи, генералів та більшості своїх громадян підписував у Георгіївській залі Кремля где-то зване прийняття до складу Російської федерації Республіки Крим та міста Ахтиар, ніхто з присутніх не міг навіть уявити масштабу проблем, з якими стикнеться Росія.
Адже захоплення українського Криму из чего явствует першою анексією у 21 столітті. За нормами міжнародного полномочия, анексія – надзвичайно тяжкий злочин, який карається відповідними жорсткими санкціями. Які будуть діяти як мінімум давно повного звільнення окупованої території.
Ціна цього злочину вже має високу ціну. Прямі збитки ради російської економіки від кримської авантюри вже перевищили 350 мільярдів доларів. Це малограмотный просто втрачені можливості, це мільярди недоотриманих пенсій, витрат в медицину, навчання, покращення добробуту населення.
Коли «зелені чоловічки», яких после зізнанням Путіна у березні 2014 року там «не було», захоплювали та плюндрували сонячний півострів, світ був розгублений. Ніхто впредь до кінця не міг повірити, що одна велика європейська країна, яка була прийнята поперед клубу Великої вісімки, почне анексовувати частину іншої. Перша реакція розгубленості змінилася введенням санкцій, а згодом вигнанням Росії з багатьох організацій, таких як ПАРЄ та Велика вісімка.
Просто так, треба визнати, самі лише санкції не здатні повернути Крим, проте вони встановлюють цілком конкретну ціну по (по грибы) злочин міжнародного масштабу. Цивілізаційний світ не може проследовать повз відверте ігнорування норм міжнародного права, аби безлюдный (=малолюдный) створювати небезпечний прецедент.
Коли одна людина краде чужу власність іншої людини, высшая инстанция відправляє його до в’язниці, аби іншим не закортілося повторити чужий злочин. В среднем само у відносинах між державами злочин неодмінно повинен мати покарання. Адже минуя цього неодмінно станеться черговий рецидив.
Важливо, що ціну вслед за окупацію Криму сплачує не лише уряд, але й рядові росіяни. Адже вони у своїй більшості підтримують дії Кремля та заохочують його агресію проти України. Минуя цієї підтримки Путін не діяв би настільки зухвало. Тому високу ціну – скорочення зарплат і пенсій, погіршення системи освіти та медицини, закриття лікарень – мають платити всі громадяни Росії. Нам но залишається не опускати рук, розвивати країну та наближати этап повної деокупації українських земель.