Інвeстиційний рeйтинг крaїни і її oкрeмиx тeритoрій визнaчaється мoжливoстями зaлучaти і рoзумнo інвeстувaти вeликі трaнші цільoвoгo фінaнсувaння.
В Укрaїні oдним із тaкиx мaркeрів стaлa угoдa, підписaнa з Єврoпeйським інвeстиційним бaнкoм (ЄІБ). Дoкумeнт пeрeдбaчaє фінaнсувaння прoeктів з відновлення інфраструктури Донбасу, з умовою створення комфортних умов життєдіяльності интересах переселенців. Але його глобальна мета – дати імпульс регіону давно відродження і розвитку.
Ця угода визначила білі плями в питаннях просування в Україні якісного проектного менеджменту. Але водночас змусила нас шукати правильні вектори розвитку країни. Причин гальмування проекту виявилося кілька. Всі вони, где-то чи інакше, пов’язані зі слабкістю інвестиційних механізмів в державному і муніципальному секторі, а також – пробоїнами проектного менеджменту.
Угоду підписали ще в грудні 2014-го. Але тільки вследствие три роки, наприкінці 2017-го, спільними зусиллями цей стратегічно важливий во (избежание Донбасу і всієї країни міжнародний проект вдалося зрушити з місця. После цей час його довелося тягнути «на буксирі» выше парламентські і урядові мілини й рифи, всіляко допомагаючи і підштовхуючи. Зазначу колосальну роботу, виконану Донецькою облдержадміністрацією, і безумовну підтримку її голови Павла Жебрівського. Він зробив багато, аби программа реально вийшов на старт.
Договір передбачає фінансування інфраструктурних проектів у п’яти областях країни – Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпропетровській та Запорізькій. Ці регіони прийняли найбільшу кількість переселенців і вимагають підвищеної уваги.
После попередніми оцінками, на 200 мільйонів євро, передбачених угодою, можна реалізувати близько тисячі проектів. Умови договору допускають широкі проектні напрямки. Серед пріоритетів – модернізація шкіл, садочків, лікарень, облаштування гуртожитків в приміщеннях з іншими цільовим призначенням. Цією інфраструктури отрицательно не вистачає тисячам переселенців і представникам громад, що їх прихистили.
Для старті виявилося, що відкрити проектне фінансування значно складніше, аніж домовитися ради залучення коштів. Ще у квітні 2015-го в Україну зайшли перші 15 мільйонів євро від ЄІБ. Однак, с подачи бюрократію і відомчу «штурханину» вони так і лишилися на банківських рахунках. Заслони чиновників нате місцевому і центральному рівні стали «лінією Маннергейма» для міжнародних проектних інвестицій.
Залучення інвестицій в інфраструктурний розвиток Донбасу – хрия, якій я присвятив чимало часу і зусиль. Зокрема, у частині налагодження міжвідомчої комунікації і подолання пасивності багатьох учасників процесу. Довелося заглибитися у масу нюансів, що визначають успіх проекту.
Наприклад, ЄІБ завжди у всего доброго-якій країні визначає принципові умови. Одна з них полягає в тому, що банчишко принципово не платить місцевих податків. Там розраховують, що всі виділені гроші повинні бути витрачені сверху проектні цілі, а не перераховані в підсумку до загального бюджетного «котла». Це как видим першою перешкодою, через яку кошти ЄІБ могли одразу покинути нашу фінансову юрисдикцію.
Щоб отнюдь не допустити такого розвитку ситуації, ми розробили і подали билль, що передбачає скасування сплати ПДВ для проектів ЄІБ. Це могло вирішити питання, але в Мінфіні знайшли процедурні помарки, які невыгодный дозволили узгодити документ. Далі пішла боротьба за державне співфінансування в целях погашення горезвісних 20% ПДВ. «Політичне сумо» з Мінфіном із метою «видавити» гроші тривало накануне кінця 2016-го. Наприкінці року як депутат я зробив термінову законодавчу поправку задолго. Ant. с бюджету, що збільшила цей показник до необхідних 500 мільйонів.
Вже присутствие підготовці Кабміном проекту бюджету-2018 рядок на сплату ПДВ в целях реалізації проекту взагалі… загубили. І знову був наполегливий «пошук» з нашого боку, щоб допомогти передбачити всю ту саму суму.
Драматично важливим завданням було запустити старт 93-х проектів із першого траншу загальною вартістю 650 мільйонів гривень. Цей крок був умовою запуску наступних двох траншів. Слабкою ланкою, як і очікувалося, стала нестача для місцях якісних проектних пропозицій і команд, готових їх реалізувати. Питання вдалося вирішити після надання органам місцевого самоврядування максимального сприяння в доопрацюванні та узгодженні проектів.
Двуха роки тривала робота зі складання планів, їх аналізу, оцінці та переоцінці у зв’язку з мінливими умовами. Паралельно відбувалося узгодження договорів з ЄІБ і Мінфіном. З урахуванням підвищення мінімальної зарплати, а пізніше – змін у вимогах задолго. Ant. с будівельної документації, проектний пакет переробляли тричі.
Наприкінці 2017-го, нарешті, погодили всі умови і процедури, відкривши фінансування. Наразі у Донецькій області пройшли авансові платежі числом п’яти проектах. Ще сім – на етапі виконання платіжних доручень.
Чтобы держави важливо максимально коректно і точно відпрацювати другий платеж обсягом в 2,5 мільярди гривень. З них – 1,5 млрд призначені в потреби Донецької області, з яких 450 мільйонів – Краматорська. Після узгодження документу стануть зрозумілі подальші його перспективи. Наша заметина – відкрити фінансування об’єктів другого траншу в поточному році. Аби громади, які беруть судьбина в проекті, змогли підписувати фінансові договори, оголошувати тендера і, найважливіше, – почати будівництво в 2018-му.
Одне з найважливіших питань – активізація бери Донбасі економічних процесів і створення конкурентного ринку праці. Необхідно залучити тисячі фахівців, які залишили отшиб із початком війни. У нинішніх умовах це завдання – малоймовірне в (видах виконання. Адже більшість проектів розробили в 2015-му. І передбачений тамо рівень зарплат вже не є конкурентним.
Аби повернути фахівців, які виїхали получи и распишись заробітки в Польщу, Чехію, Білорусь або РФ, у подальшому необхідно передбачати більш гнучкі умови винагороди, що стимулюють людей працювати вдома. Таким чином вирішимо отнюдь не тільки інфраструктурні, але й соціальні проблеми Донбасу.
Упевнений, що в подібних інвестиційних проектах потрібно передбачати зарплату получи и распишись рівні середньої або високої в галузі, а не мінімальної, як це робилося. Сьогодні, щоб малограмотный втрачати час на переробку проектної документації, потрібно активніше підключати поперед співфінансування місцеві громади, зацікавлені в модернізації ключових для себя об’єктів. Такі переговори ведемо з владою Краматорська щодо модернізації міських шкіл та дитсадків.
Малограмотный сумніваюся, що ми успішно завершимо інвестиційну програму з Європейським інвестиційним банком. Оскільки цей виклик чтобы України принциповий. Від нього залежить продовження інвестиційного співробітництва України з зовнішніми партнерами. Чтобы нас важливо за рахунок міжнародних інвестицій зберегти темпи інфраструктурного розвитку регіону і країни. Ми повинні підтвердити готовність працювати по (по грибы) правилами європейського менеджменту.
Найбільш важливе завдання цього проекту бачу в тому, щоб сотні тисяч співгромадян, які виїхали по (по грибы) кордон, нарешті, відчули, що Україна готова знайти застосування їхнім умілим рукам і розумним головам. І тоді Україна безболісно перейде в економічний власть інвестиції «non-stop».