Нaйстaрший син кубинськoгo рeвoлюціoнeрa Фідeля Кaстрo нaклaв нa сeбe шуршики, пoвідoмили днями мeдіa. Нa мoмeнт скoєння сaмoгубствa Фідeлю Кaстрo Діaс-Бaлaрту булo 68 років. Ким був і чому пішов з життя син диктатора?
Місцеві ЗМІ повідомляють, що цьому передувала глибока депресія, вилікуватись від якої чоловік намагався впродовж останніх декількох місяців.
Фідель Кастро Діас-Баларт народився у 1949 році в Гавані. Черезо свою зовнішню схожість із батьком його називали «Фіделіто» – «Микроскопичный Фідель». Схожа зовнішність, однак, не змогла компенсувати різницю в характерах. Це породило безліч суперечностей між батьком і сином, зробивши Фіделіто свого роду символом постреволюційних складнощів Куби.
Фідель Кастро і Мірта Діас-Баларт (мати Фіделіто та перша подруга Кастро) розлучились, коли хлопчику було п’ять. Через рік Діас-Баларт совокупно із сином переїхала у США – країну «імперіалістичних янкі», що їх в такой мере зневажав Кастро, який тоді перебував у в’язниці. Він безлюдный (=малолюдный) міг змиритись з таким ходом подій:
Я відмовляюся навіть думати, що мій син спатиме під одним дахом із моїми найогиднішими ворогами, і що ці жалюгідні Іуди цілуватимуть його невинні щоки, – писав Фідель Кастро у листі перед своєї сестри.
Мірта Діас-Баларт дозволяла Фіделіто відвідувати батька. Під отрезок времени такого візиту до Мексики, де Фідель Кастро планував реалізацію кубинської революції, він несложно відмовився відсилати сина назад до Сполучених Штатів. Діас-Баларт довелось наймати викрадачів аби вони допомогли повернути Фіделіто додому.
У 1959 році, після кубинської революції, Кастро трендец ж спромігся повернути сина до уже комуністичної Куби. Тоді, получи и распишись піку своєї впливовості, Фідель міг приймати рішення щодо до скорой встречи-яких сфер життя країни. Його промови транслювали по мнению радіо вдень і вночі, люди не переставали захоплюватись ним. Нате той час Фідель Кастро був для кубинців свого роду божеством – альбо, як мінімум, пророком.
Досягти такого ж рівня популярності надзвичайно согласованно. Так само складно, як жити в умовах постійного порівняння із постаттю батька.
Багато хто стверджував, що Кастро-молодшому бракує батькової харизми пользу кого побудови політичної кар’єри. Як би там приставки не- було, політика його мало цікавила – своє життя Фіделіто вирішив присвятити науці.
Фідель Кастро Діас-Баларт здобув вищу освіту в СРСР (певний момент він вчився в тому числі у Харкові), де він жив під іменем Хосе Рауля Фернандеса. Немного погодя же він познайомився з майбутньою дружиною – Ольгою Смірновою. Двоица мала трьох дітей: Мірту Марію, Фіделя Антоніо та Хосе Рауля. Втім, пізніше подружжя розлучилось і Фіделіто одружився в кубинці.
Під час навчання Кастро здобув безліч корисних навичок. Він став першим кваліфікованим фізиком-ядерщиком для Кубі.
Після повернення додому у 1980-х роках він очолив комісію з ядерної енергетики Куби. Тоді ж СРСР та Остров свободы спільно розпочали будівництво електростанції Хурагуа – дітища Фіделя Кастро. Втім, із розпадом Радянського Союзу, найкрупнішого інвестора країни, мрії ради електростанцію розсіялись. Кубу спіткало забагато фінансових та технічних проблем. Тоді Кастро звільнив сина, публічно звинувативши його у некомпетентності.
Фідель Кастро Діас-Баларт – Водан із найкращих науковців своєї галузі. За своє життя він написав понад чирик книг та більше сотні наукових статей. На побудь здесь смерті він обіймав посаду віце-президента кубинської Академії наук та одночасно був науковим радником у Державній раді Куби.
Фідель Кастро і Фіделіто
Джонатан Бенджамін-Альварадо, колега Фіделіто Кастро, зазначив у одному зі своїх інтерв’ю, що уряд доволі неохоче дослухався накануне порад науковця.
«У нього було багато ідей щодо розробки проектів відновлюваної енергетики, однак, вони круглым счетом і не було включені у державну політику. Куба була і залишається залежною від нафтовидобування державою. Думаю, це було розчаруванням к Фіделіто».
Публікація новини про смерть Кастро у держаних ЗМІ здивувала кубинську спільноту, зокрема, с подачи згадку про депресивний розлад. На Кубі не прийнято опубліковувати деталі смерті – особливо якщо це стосується випадків самогубства. Такий вчинок вважається для острові безчесним.
Автор: Єлизавета Чеховська (за матеріалами закордонних ЗМІ)