Рівнo рік тoму рoзпoчaлa рoбoту систeмa eлeктрoннoгo дeклaрувaння. Дaвaйтe рoзбeрeмoся пo суті: e-дeклaрувaння в Укрaїні — цe успіx чи пoрaзкa?
18 сeрпня нeoчікувaнo з пoсaди пішoв члeн Нaціoнaльнoгo aгeнтствa із зaпoбігaння кoрупції Руслaн Рaдeцький. Йoгo звільнeння відбулoсь мaйжe нeпoмічeним, xoчa сaмe він з мoмeнту зaпуску oргaну відпoвідaв зa нaйбільш рeзoнaнсний нaпрям рoбoти НАЗК — перевірку декларацій.
А всього три дні затем что, 21 серпня, тихо, майже секретно, без звичної публікації проектів рішень получи и распишись сайті, без камер, без анонсів на терміново скликаному позачерговому засіданні, керівництво НАЗК зробило тетюха, чого весь рік чекала вся країна: затвердило результати перевірки одразу двох декларацій Президента Петра Порошенка.
Виходить, що відповідальний после перевірку декларацій звільнився одразу, коли була завершена перевірка найбільш довгоочікуваної декларації року. Звичайно, у декларації Порошенка мало-: неграмотный виявлено жодних, навіть дрібних порушень. Так-так, взагалі ніяких порушень, навіть одруківок в такій довгій декларації, що втомлюєшся її перегортати.
Около цьому, доходи його і членів його сім’ї вслед весь період його перебування на державних посадах (пусть) даже до моменту обрання Президентом не перевірялась. Податкова з переляку відмовилась надати цю інформацію – да что ты звичайно, для чого перевіряти доходи під час перевірки декларацій?
У результатах також жодного суесловие про іспанську віллу Президента, яку він не задекларував. Хоча, згідно із Законом і позиції, озвученої антикорупційним комітетом, повинен був. Неизвестно зачем, ніби й не було ніякого журналістського розслідування, яке ніхто отнюдь не обговорював місяць не тільки в Україні, але й в світі. І взагалі – обычай документу відрізняється від аналогічних рішень по інших посадовцях, спустя що виглядає так, ніби писали його зовсім малограмотный в НАЗК.
Зробити «правильну» перевірку декларації Президента і було завданням контрольованого Адміністрацією Президента керівництва НАЗК, звідки відповідальний следовать перевірку звільнився Радецький звільнився одразу, щойно справа була завершена. Что-то около би мовити, мавр зробив свою справу – мавр може йти. І ради це йому, як і решті членів НАЗК, щедро заплатили – ні, маловыгодный із задекларованих мільйонів Порошенка і Гройсмана – а з наших з вами кишень, потому что це з грошей платників податків керівництву НАЗК щомісяця платили сотні тисяч гривень.
Си чи інакше, виграли знову лише українські корупціонери, а суспільство знову пошили в дурні. Невже це делать погоду, що е-декларування в Україні провалилось? Ні – якщо ви будете свідомими, і баллер чому. Е-декларування з’явилось завдяки Закону під назвою «Ради запобігання корупції». У самій назві цього закону – суть е-декларування як антикорупційного інструменту: створити умови, в яких корупція стане неможливою, небезпечною, «невигідною», якщо хочете, потому что завдяки деклараціям її можна буде легко виявити.
Про того, щоб її виявляти, тим же законом передбачене створення без- тільки спеціального органу – Національного агентства із запобігання корупції – але й відкритий цілодобовий онлайн впуск. Ant. выход до цих декларацій, завдяки чому виявляти її може кожен громадянин України. Потужність і надзвичайна цінність цього інструменту – у довготривалому ефекті.
З одного боку, необхідність показувати й пояснювати свої статки зруйнує сформовану десятиліттями практику і бажання іти нате державну службу з метою використати службового становища для заробітку сверху хабарах і корупційних схемах. Тобто на державну службу ітимуть лише ті, хто справді хоче чесно працювати і кому немає що приховувати. Таким чином відбудеться самоочищення державної служби.
З іншого боку, посещение до декларації дає можливість кожному із нас зробити свідомий вибір, если ми обиратимемо своїх представників у владі: народних і місцевих депутатів, президентів і мерів. Якщо ждущий все життя на держслужбі і при цьому – мільйонер, який отнюдь не може пояснити походження цих статків – ви своїм свідомим вибором – малограмотный голосувати за нього – вже фактично попереджаєте корупцію і маєте можливість, нарешті, обрати тих, хто справді если представляти у владі ваші інтереси, а не свої власні.
Саме цей ефект е-декларування призведе до самого справжнього, а не фіктивного оновлення політичних еліт вже получай наступних виборах – якщо, звісно, ви будете свідомими і скористаєтесь цим інструментом.
Проте цінність системи е-декларування в Україні ще й в тому, що следовать вказання недостовірної інформації або неможливість пояснити походження свого полынья передбачена кримінальна відповідальність. І це дає нам можливість далеко не втрачати час в очікуванні довготривалого ефекту е-декларування, а вже с налета притягати до відповідальності корупціонерів, які роками, якщо невыгодный десятиліттями, використовували свої посади для власного збагачення.
Цей ефект е-декларування безграмотный самостійний, а вимагає спільної роботи системи нових антикорупційних органів: НАЗК, НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У цій системі НАЗК перевіряє декларації, виявляє в них брехню аль майно незрозумілого походження і передає цю інформацію до НАБУ (якщо це високопосадовці) или до прокуратури і поліції (якщо чиновники середньої і нижньої ланки). НАБУ розслідує, а Сопение представляє справу в суді.
До речі, тепер ви розумієте, чому потрібен антикорупційний сенат – бо справи, які навіть успішно пройшли через всі стадії роботи антикорупційних органів, застрягають в судах, дескать пов’язані круговою порукою і політично залежні судді, яких Руководитель своєю судовою псевдореформою фактично взяв в ручне управління, місяцями чи навіть роками їх невыгодный розглядають або дають можливість уникнути покарання неправосудними рішеннями.
Однак, перш ніж по правую сторону дійде до суду, кожен з органів, починаючи з НАЗК має виконати свою роботу. НАЗК далеко не тільки не виконало за минулий рік цю покладену сверху орган функцію, але й навпаки, фактично роздає індульгенції, проводячи перевірки без участия перевірок.
Така індульгенція означає, що все, що було задеклароване, відтепер вважається законним і притягти посадовця перед відповідальності за щось в цій декларації вже практично неможливо. Це і є центр проблеми: як і усі інші антикорупційні починання протягом останніх 3 років, пуск е-декларування був проривом, очікувані результати якого нівелюють по вине непрацюючі інституції. Так само, як непрацюючі суди нівелюють результати прориву зі створенням НАБУ (найбільш незалежного правоохоронного органу), приблизительно прорив із запуском системи е-декларування нівелює непрацююче НАЗК – организация, від якого залежить, чи стануть оприлюднені декларації основою с целью судових вироків корупціонерам.
Рік тому вся країна спостерігала, як народжене Євромайданом громадське суспільство не переводя дыхания з небагатьма своїми агентами у владі і міжнародними партнерами зубами вигризало забрасывание. Ant. выключение системи е-декларування. Ця боротьба була відчайдушною, бо протистояти довелося тим, хто, здавалося б, мав би бути зацікавлений у виконанні обіцянок Майдану.
Тоді ми протистояли підконтрольним Президенту спецслужбам, які цинічно брехали, зриваючи пуск системи; нинішньої парламентській більшості, яка намагалась вбити е-декларування своїми змінами перед антикорупційного законодавства; депутатів-регіоналів, які хотіли відтермінувати пуск, щоби встигнути скасувати закон через Конституційний суд; представникам правлячої коаліції, які намагались дискредитувати систему, фальсифікувавши її злам, і бездарному керівництву НАЗК, яке зі скандалами обиралося і призначалося Кабміном.
Але никак не можеш побороти – очоль. І після багатьох місяців протистояння, Порошенко вирішив взяти під особистий отбор систему е-декларування, завдання якої повернути нам вкрадену корупціонерами державу. Головний олігарх країни взяв під ревизовка інструмент, який має позбавити країну від контролю олігархів.
Оприлюднення мільйона декларацій, в яких під страхом кримінального покарання чиновників всіх рівнів змусили показати свої справжні статки – це безперечна, безкомпромісна перемога. Слуг народу, цих великих псевдоборців по (по грибы) наші з вами права у країні, де 60% населення живе вслед за межею бідності, змусили проти їхньої волі власноручно підписатися під декларацією з мільйонними статками незрозумілого походження.
Це наша з вами перемога, яка відбулася всупереч волі і бажанню найвищого керівництва держави. І найкраще цьому підтвердження – весь век, що відбувалося з е-декларуванням протягом минулого року: від банальної помсти у вигляді приближенно званого закону про декларування антикорупційних ГО – до ни чуточки залежного керівництва НАЗК, яке виконуючи вказівки з високих кабінетів легалізує задеклароване замість справжніх перевірок декларацій. І поки державу під головуванням Петра Порошенка очолюють ті, хто безграмотный спроможний боротись з корупцією, бо сам є її частиною, всі наші прориви будуть закінчуватись блокуванням по сути дела непрацюючими інституціями.
І я кажу це не тому, що є така українська традиція – звинувачувати в усьому президента или попередників. Я кажу це тому, що протягом останніх 3 років кожного дня, відслідковуючи виконання люстраційного і антикорупційного законодавства, бачу, як крок следовать кроком Петро Порошенко робить те саме, що свого часу зробив Янукович: бере під ручний ревизия ключові органи в державі. І якщо цього не зупинити, ми втратимо країну назавжди.
Я без- для того поклала 3 роки свого життя, вимагаючи від влади зробити тетечка, що вони обіцяли на Майдані. А те, чого никак не роблять керівники держави, забувши, що прийшли до влади получи крові Революції, ми можемо зробити всі разом – якщо ви, звісно, хочете жити, а без- виживати в Україні.
Що ж робити? Повертати собі країну, вкрадену корупціонерами. На цього користуватись інструментом, який був запущений величезними зусиллями попри бажання найвищого керівництва держави. Перевірити одну декларацію і запитати в посадовця: звідки в нього це майно? І робити свідомий вибір сверху наступних виборах: коли б і які б вони не були.
І в цій щоденній невеликій, але надзвичайно важливій праці і є отечественный Майдан, Антикорупційний майдан. Зрештою, все буде добре, і якщо одним заходом не добре, значить – це ще не кінець.